Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-2635/11/0105
28.01.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шереніна Ю.Л.,
суддів Мунтян О.І. ,
Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Джанкойського міськрайонного суду АР Крим (суддя Смирнова З.П.) від 12.03.2011 у справі
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (вул. Леніна, 8, Джанкой, АР Крим, 96100)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",
Постановою суду першої інстанції від 12.03.2011 позов задоволений (а. с. 16).
Відповідач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004 (набрав чинності 01.01.2006).
Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2006, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 7 зазначеного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до паспортних даних позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 3), тобто він має правовий статус дитини війни та має право на отримання підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Право на отримання такого підвищення не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008 вихідним критерієм обрахунку розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, визначено мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.03.2003 встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У 2009 та 2010 роках законодавчих підстав для відмови в застосуванні положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в первинній редакції не було.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" №966-XIV від 15.07.1999 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на те, що надані державою громадянам пільги, компенсації і гарантії є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (статті 46, 48 Конституції України), застосування саме частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку підвищення як дітям війни є правомірним.
Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на отримання підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням строку звернення до суду без зазначення конкретної грошової суми підвищення, яке підлягає нарахуванню та виплаті.
З огляду на таке, судова колегія не знаходить правових підстав для скасування постанови Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 12.03.2011 у справі №2а-2635/2011.
Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим залишити без задоволення, постанову Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 12.03.2011 у справі №2а-2635/2011 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками розгляду у письмовому провадженні, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена в порядку статті 212 КАС України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Ю.Л.Шеренін
Судді підпис О.І. Мунтян
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін