27 лютого 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:
головуючої Перепелюк І. Б.
суддів: Яремка В.В., Чупікової В.В.
секретар Балацька-Геряк О.П.
за участю: ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Чернівецького обласного комунального бюро технічної інвентаризації, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та виселення, вилучення майна з незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок, -
У серпні 2012 року ОСОБА_4, в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, Чернівецького обласного комунального бюро технічної інвентаризації, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та виселення, вилучення майна з незаконного володіння.
№ 22ц-325 2013 р. Головуючий у І інстанції Телешман О.В.
Категорія: 2/5 Суддя-доповідач Перепелюк І.Б.
Просив суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, виданого на ім»я ОСОБА_3 від 29.07.2011 року.
Визнати право власності на даний будинок за позивачем.
Зобов»язати Чернівецьке обласне комунальне бюро технічної інвентаризації вчинити дії по скасуванню запису в державному реєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та внести запис про реєстрацію нерухомого майна за позивачем.
Вилучити із незаконного володіння ОСОБА_3 майно та передати його позивачу.
Виселити осіб, що проживають в будинку по АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що договір від 24.04.2008р. купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами розташований по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано недійсним.
ОСОБА_3 подано зустрічний позов про визнання права власності на житловий будинок. Він просив суд визнати право спільної сумісної власності на будинковолодіння, що складається з житлового будинку загальною площею 59,90 кв.м., гаражу літ. Г площею 25,1 кв.м., сараю літ.Д площею 27 кв.м., вбиральні літ.Е та вигрібної ями № 2, дійсною вартістю 263634грн. розташоване по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_3
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2013 року в позові ОСОБА_4 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано житловий будинок позначений в інвентаризаційній справі літ. А загальною площею 59,90 кв.м. житловою площею 14,10 кв.м., а також гараж літ.Г, сарай літ. Д, вбиральню літ.Е та вигрібну яму № 2 по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_3
Вирішено питання щодо судових витрат.
На дане рішення ОСОБА_4, в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, просив рішення суду скасувати, задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
При розгляді справи, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначився з характером правовідносин, предметом та підставою позову, дослідив всі представлені сторонами докази та дав їм належну оцінку, застосував відповідні норми матеріального права.
Зокрема було встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 20.11.2000р. був власником житлового будинку житловою площею 24,50кв.м, загальною площею 43,60кв.м вбиральні та огорожі, що розташовані по АДРЕСА_1, Чернівецької області.
24.04.2008р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу зазначеного будинку, згідно договору його вартість становила 22872грн., а фактично він був проданий за 12000 доларів США, що підтвердили сторони.
5.09.2008р. ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_3
ОСОБА_3 22.12.2008р. оформив право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та отримав державний акт. Здійснивши перебудову та реконструкцію будинку, побудував господарські споруди та будівлі і оформив право власності на них, отримавши свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.07.2011р. Вартість новоствореного майна : житлового будинку загальною площею 59,90кв.м, гаражу, сараю, вбиральні та вигрібної ями складає 263634грн.
Рішенням Хотинського районного суду від 29.05.2012р., яке набрало законної сили, договір купівлі-продажу будинку від 24.04.2008р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнаний недійсним.
Суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.332ЦК України зробив висновок, що в результаті переробки житлового будинку, відповідач ОСОБА_3 разом із дружиною ОСОБА_3 створили фактично новий будинок, крім того побудували господарські споруди і немає підстав для позбавлення права власності на новостворені об»єкти.
Оскільки підставою позову ОСОБА_4 є двостороння реституція внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, вимог з посилання на положення ст.216 ЦК позивачем та його представниками не було заявлено, судом були роз»яснені ст.ст. 10,11 ЦПК, за таких обставин, суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Кожна сторона відповідно до ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що судом було відхилено клопотання про визначення суми для внесення на депозит коштів необхідних для визнання за позивачем права власності. Оскільки не суд визначає суму на яку посилається апелянт, а кожна сторона зобов»язана представити суду докази на підтвердження або спростування певних обставин. Крім того, докази повинні бути належними та допустимими.
Суд першої інстанції керуючись ст.ст. 331, 368 ЦК, задовольнив зустрічний позов та визнав житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_3, оскільки було вірно встановлено, що ОСОБА_3 разом із дружиною ОСОБА_3 перебуваючи у шлюбі створили фактично новий будинок, побудували господарські споруди і є підстави для визнання нерухомості спільною сумісною власністю подружжя.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним, обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1, відхилити.
Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно :