21.02.2013
Справа № 1419/2482/2012
Іменем України
21 лютого 2013 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Ітріна М.В.,
при секретарі - Андреєвій Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Гусєва М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-ПІК" (далі - Товариство), третя особа без самостійних вимог: відділ Держкомзему у Новоодеському районі Миколаївської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання незаконною та скасування його державної реєстрації, -
11 грудня 2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Товариства. Свої вимоги обґрунтовував тим, що є власником земельної ділянки загальною площею 13,82 га, що розташована на території Новосафронівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області. Ця земельна ділянка складається з ріллі богарної площею 2,60 га, ріллі зрошуваної розміром 2,38 га і пасовища площею 8,84 га.
01 березня 2009 р. уклав договір оренди земельної ділянки з Товариством.
Вказав, що недавно дізнався про те, що відповідач розорює належну йому земельну ділянку призначену під пасовища і використовує її не за призначенням, а саме, вирощує соняшник. Це сталося внаслідок не включення у договір оренди істотних умов договору, а саме, об'єкта оренди, що передбачені Законом України «Про оренду землі». Так, у договорі неправомірно зазначено, що об'єктом оренди є земельна ділянка 13,82 га - рілля.
Зазначив, що з цього приводу вважає неправомірною державну реєстрацію договору, а тому відділ Держкомзему не повинен був його реєструвати, оскільки з наданих до договору документів видно, що об'єктом оренди є не одна земельна ділянка площею 13,82 га, а дві земельні ділянки, яким присвоєні окремі кадастрові номери і, у кадастровому плані відображені обмеження у використанні земельної ділянки.
З посиланням на ці обставини та статті 203, 215 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі» просив визнати недійсним договір оренди землі від 01.03.2009 р. та визнати незаконною і скасувати державну реєстрацію цього договору.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заявлені вимоги не визнав і заперечував проти їх задоволення посилаючись на те, що у спірному Договорі зазначено всі істотні умови визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», яка діяла на час укладання Договору.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах позовних вимог і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; вчинення правочину у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку виданого 25 березня 2003 р. є власником земельної ділянки площею 13.82 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новосафронівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, нормативна грошова оцінка якої становить 74 602,60 грн.
01 березня 2009 року між ОСОБА_1, тобто позивачем і Товариством укладено договір оренди цієї земельної ділянки, з орендною платою у розмірі 2 238,10 грн на рік та в натуральній формі, строком на 5 років.
Цей договір зареєстровано 04 січня 2010 р. у Новоодеському реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП «ЦДЗК» Державному комітеті України по земельних ресурсах».
Підставою для визнання цього договору недійсним є посилання позивача на те, що у Договорі не зазначено вірно об'єкт оренди, тобто зазначена загальна земельна ділянка площею 13,82 га ріллі, тоді як вона складається з ріллі богарної - 2,60 га, ріллі зрошуваної 2,38 га і пасовища розміром 8,84 га, що призвело до використання пасовища відповідачем не за цільовим призначенням.
За правовою природою спірний договір є Договором оренди землі, а тому, в силу ст. 203 ЦК України, його зміст повинен відповідати вимогам розділу II Закону України «Про оренду землі».
За статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки).
Зі змісту пунктів 1, 2 спірного Договору видно, що в оренду передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 13,82 га, що знаходиться на території Новосафронівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.
За такого, сторонами при укладанні спірного договору дотримано вимоги ст. 15 Закону України «Про оренду землі» щодо повного зазначення в ньому об'єкту оренди, а тому є дійсним у зв'язку з додержанням в момент вчинення сторонами вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК.
Позивач обґрунтовуючи свої вимоги безпідставно посилався на статтю 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 07 липня 2011 р., (зміни внесені Законом № 3613-VI), в якій істотною умовою при зазначенні об'єкта оренди є кадастровий номер земельної ділянки, оскільки на час укладення спірного Договору такої законодавчої вимоги не передбачалося.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-ПІК" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання незаконною та скасування його державної реєстрації - відмовити, як заявлені безпідставно.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий