"27" лютого 2013 р. Справа231/2233/12
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.
позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1
представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2
представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької обл..
цивільну справу за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, про повернення коштів, що одержані на виконання цього правочину та про стягнення моральної шкоди,
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, про повернення коштів, що одержані на виконання цього правочину та про стягнення моральної шкоди. Вказав, що на початку серпня 2009 року між ним, із одного боку, та ОСОБА_3 із її чоловіком ОСОБА_5, в усній формі було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за обумовлену ціну 35000 доларів США. На підтвердження того, що угода відбулася ним 02 червня 2009 року було передано відповідачці первинний внесок у сумі 5500 Євро. Окрім того, 02 червня 2009 року його за погодженням власниці квартири ОСОБА_3 було зареєстровано у вищезгаданій квартирі, і у подальшому він повинен був сплатити решту обумовленої суми за договором купівлі-продажу та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна. Про те, що між ними відбулася угода купівлі-продажу квартири, яка належить ОСОБА_3 свідчить те, що 10 червня 2009 року ОСОБА_5 надав письмову згоду на продажу ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 0.0613 га, яка знаходиться у місті Ямпіль Вінницької області по вулиці Подільській під номером 3. ОСОБА_3 своєю довіреністю, що видана 10 червня 2009 року державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори Вінницької області надала уповноваження його матері ОСОБА_6 продати належну ОСОБА_3 квартиру під АДРЕСА_1 та земельну ділянку до цієї квартири. Під час отримання від нього грошей за розпискою, ані ОСОБА_3, ані її чоловік ОСОБА_5 не повідомили його про те, що нерухоме майно знаходиться під заставою, оскільки у Приватбанку ОСОБА_3 отримала кредит. Тобто, ОСОБА_3 своїми діями, з метою отримання від нього коштів, навмисно змовчувала наявність обставин, які можуть перешкоджати нотаріальному посвідченню правочину. Ним було запропоновано ОСОБА_3 повернути йому отриманні кошти за розпискою, однак вона відмовилася, і тому він змушений був сплачувати за ОСОБА_3 кошти у банк на погашення кредиту від її імені. Всього ним було сплачено 103000 гривень. Таким чином, ОСОБА_3 пропонуючи укласти договір купівлі-продажу квартири ввела його в оману. З метою захисту своїх прав він змушений звернутися до суду із даним позовом і просити суд постановити рішення, яким продовжити йому строк звернення до суду із даним позовом, визнати правочин, що відбувся між ним та ОСОБА_3 02 червня 2009 року у місті Ямпіль Вінницької області недійсним, стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на його користь кошти, що сплачені ним згідно розписки від 02 червня 2009 року у сумі 61225 гривень, стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на його користь сплачені ним кошти по кредитному договору відповідачки у сумі 103000 гривень, стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на його користь спричинену моральну шкоду у сумі 10000 гривень, а також витрати пов'язані із зверненням до суду із даним позовом.
У судовому засіданні свої пояснення доповнив зазначивши про те, що про перебування квартири під заставою він дізнався від ОСОБА_5 через два тижні після того як передав перший внесок (02 червня 2009 року), однак продовжував сплачувати кошти - гасити кредит замість ОСОБА_3
Представник позивача ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2, яка діє на підставі ордеру №78 та витягу з договору про надання правової допомоги від 02 жовтня 2012 року, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином - судовою повісткою та рекомендованими листами вих..№2450003578952, вих..№2450003778242, вих..№2450003776630, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про розгляд справи в її відсутність до суду не надійшло, письмових заперечень до суду від неї не надійшло. 29 січня 2013 року на адресу Ямпільського районного суду Вінницької області за вх..№641 надійшла заява від відповідачки ОСОБА_3 про застосування строку позовної давності по цивільній справі про визнання правочину недійсним, про повернення коштів, що одержані на виконання цього правочину та про стягнення моральної шкоди, в якій вона просить суд застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові ОСОБА_1, посилаючись на те, що 24 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до неї про визнання правочину недійсним, про повернення коштів, що одержані на виконання цього правочину та про стягнення моральної шкоди. В позові позивач посилається на розписку, яка датована 02 червня 2009 року.
Представник відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4, який діє на підставі ордеру від 13 вересня 2012 року та витягу з угоди №73 про надання правової допомоги від 13 вересня 2012 року заявлений зустрічний позов не визнав. Вважає його надуманим та просив відмовити у задоволенні позовних вимог так як пропущено строк позовної давності.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - судовими повістками із рекомендованими листами вих..№2450003780123, вих..№2450003778269, вих..№2450003776622, про причини неявки суд не повідомив, заперечень суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло.
Із показань свідка ОСОБА_7 даних ним у судовому засіданні встановлено, що він працював водієм в Ямпільській санстанції, коли ОСОБА_1 був там керівником. Він возив ОСОБА_1 до відділення «Приватбанку», так як останній сплачував кредит за будинок за ОСОБА_3 ОСОБА_1 сплачував кошти у терміналі Приватбанку протягом 2009-2010 років, а у будинку ОСОБА_1 проживав з 2009 року.
Із показань свідка ОСОБА_8 даних ним у судовому засіданні встановлено, що він працював лаборантом в Ямпільській санстанції, коли ОСОБА_1 був керівником. Декілька разів їздив із ОСОБА_1 погашати кредит у Приватбанк, так як у нього особисто у банку були кредити. Вказав, що ОСОБА_1 погашав кредит за будинок. Кредит сплачував у 2009-2010 роках. Зазначив, що ОСОБА_1 гроші платив через термінал на ім'я ОСОБА_3
Із показань свідка ОСОБА_9 даних ним у судовому засіданні встановлено, що він раніше працював із ОСОБА_1 Одного разу ОСОБА_1 запропонував йому поїхати разом, так як мав передавати гроші за будинок. Вказав, що в автомобілі він перебував разом із ОСОБА_1, також на передньому сидінні автомобіля сидів ОСОБА_5, а на задньому ОСОБА_3 ОСОБА_5 написав розписку про отримання грошей, а ОСОБА_3 підписала її. Вказав, що у загальному сума була 8000 доларів, однак передавалися кошти у гривнях та євро.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, допитавши свідків, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи із наступного.
Із розписки наданої позивачем вбачається, що 02 червня 2009 року відповідачка ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) Євро та 1660 (одну тисячу шістсот шістдесят) гривень, в чім особисто розписалась, тобто з моменту отримання відповідачкою ОСОБА_3 коштів від ОСОБА_1 пройшло більше трьох років.
Із заяви відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 від 29 січня 2013 року про застосування строку позовної давності вбачається, що вона просить застосувати позовну давність у даній цивільній справі.
Відповідно до ст..256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивач у своєму зустрічному позові не навів причин поважності пропущення строків позовної давності, окрім того вказав, що про те, що будинок під заставою він дізнався через два тижні після передачі грошей, тобто наприкінці червня місяця 2009 року, однак продовжував сплачувати кошти за ОСОБА_3, не просив про їх повернення та про визнання договору недійсним більше трьох років, а тому із врахуванням того, що відповідачка ОСОБА_3 просить застосувати до вимог ОСОБА_1 позовну давність, суд, керуючись наведеними вище вимогами закону, вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні його зустрічного позову за пропуском строку позовної давності.
З огляду на викладене, враховуючи те, що станом на час звернення позивача до суду з позовом про визнання правочину недійсним, про повернення коштів, що одержані на виконання цього правочину та про стягнення моральної шкоди строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, сплив, доказів поважності причин його пропущення судом не представлено, так як ОСОБА_1 взагалі не наведено причин пропуску строку, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст..ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.16, 203, 208, 209, 215, 216, 220, 230, 236, 256, 257, 626, 635, 655-659, 661 ЦК України і на підставі ч.4 ст.267 ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, про повернення коштів, що одержані на виконання цього правочину та про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду через Ямпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Головуючий Т.В.Гаврилюк