Справа №: 118/2359/2012Головуючий суду першої інстанції:Буйлова С.Л.
№ провадження: 22-ц/190/652/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
"18" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Белинчук Т.Г.
Суддів:Ісаєва Г.А. Підлісної І.А.
При секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на заочне рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2012 року, -
27 березня 2012 року Виконком Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_2 та зняття їх з реєстраційного обліку.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачі зареєстровані у кімнаті АДРЕСА_2 однак за вказаною адресою з 2000 року не проживають та не користуються жилим приміщенням без поважних причин більш шести місяців, у зв'язку з чим на підставі ст. 71 ЖК України позивач просить визнати їх такими, що втратили право на користування жилим приміщенням та зняти їх з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 та зняти з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Заочним рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 08 травня 2012 року позов Виконкому Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим задоволено частково. Визнано ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_2 В іншій частині позову відмовлено.( а.с.34).
Ухвалою Сімферопольського райсуду від 03.07.2012 року заяву ОСОБА_6, ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення від 08 травня 2012 року залишено без задоволення (а.с. 76).
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 23 серпня 2012 року заочне рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 08 травня 2012 року залишено без змін.( а.с. 138).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 21 листопада 2012 року ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 23 серпня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції ( а.с. 166).
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7 ставлять питання про скасування заочного рішення суду і просять ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначають, що кімната АДРЕСА_2 складається з двох кімнат площею 35,4 кв. м. та в неї входять кімнати № 5 та № 8. Раніш це були дві відокремлені кімнати з окремими виходами з гуртожитку. На теперішній час кімнати перебудовані, мають один вхід та об'єднані між собою. Також вказують, що вони до 01 січня 2013 року оплатили комунальні послуги, про що свідчить довідка УЖКГ від 16.05.2012 року № 52. Скаржники вважають, що докази надані позивачем є сумнівними, не відповідають дійсності, тому, оскільки вони не були присутні у судовому засіданні - не мали можливості надавати суду докази та захищати свої права. На підставі викладеного просять задовольнити їх апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції, керувався положеннями ст. ст. 71, 72 ЖК України та дійшов висновку, що відповідачі не проживають у спірній кімнаті більше шести місяців без поважних причин, у зв'язку з чим повинні бути визнані такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині зняття відповідачів з реєстраційного обліку, суд першої інстанції керувався положеннями ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та виходив з того, що рішення суду про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, само по собі є підставою для зняття їх з реєстрації органом з питань реєстрації, вимоги до якого позивачем не заявлялися і цей орган не є відповідачем у справі, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 зареєстровані у кімнаті АДРЕСА_2 при цьому ОСОБА_6 зареєстрований з 19.10.1999 року ( а.с. 45), а ОСОБА_7 з 12.12.2009 року ( а.с. 46). Відповідачі є батьком та сином.
З довідки КП «Управління житлово-комунальних господарств» Добрівської сільської ради № 42 від 12 вересня 2012 року встановлено, що у кімнаті АДРЕСА_2 фактично мешкає родина ОСОБА_7, зі складом 5 чоловік, у тому числі відповідач ОСОБА_6, його дружина та троє дітей, один з яких є відповідач ОСОБА_7 ( а.с. 156)
Відповідно до рішення Добрівської сільської ради Сімферопольського району № 178 від 26.10.2011 року змінено статус гуртожитку по АДРЕСА_2 на багатоквартирній житловий будинок ( а.с. 131).
Таким чином на час звернення з позовом до суду будівля за адресою АДРЕСА_2 є багатоквартирнім житловим будинком.
Проте позивач просить визнати ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування жилим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_2 та зняти їх з реєстраційного обліку ( а.с.2).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 Постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» убачається, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
У ході розгляду справи було встановлено, що відповідачі об'єднали дві кімнати АДРЕСА_2 в одну кімнату, облаштував один вхід.
Вказаний факт також підтверджується довідкою КП «Управління житлово-комунальних господарств» Добрівської сільської ради № 41 від 14.08.2012 року, згідно якої в загальну площу кімнаті № 8 - 34,5 кв. м., входять кімнати АДРЕСА_2
Відповідачем ОСОБА_6 з КП «Доброе» було укладено договори про надання послуг по збиранню та вивезенню твердих побутових відходів № 2747 від 01.08.2011 року, № 845 від 03.01.2012 року на квартиру АДРЕСА_1. (а.с.102-103).
Відповідачем ОСОБА_6 з КП ЖКГ «Городок» 01.12.2010 року було укладено договір про надання послуг по водовідведенню на квартиру АДРЕСА_1. (а.с.104).
Відповідач ОСОБА_6 сплачував витрати за спожиту електроенергію та комунальні послуги за квартирою АДРЕСА_1 про що свідчать, квитанції про сплату за спожиту електроенергію та спожиті комунальні послуги за період з 2008 року по травень 2012 року ( а.с. 48-56, 87-101).
Згідно довідки КП «Управління житлово-комунальних господарств» Добрівської сільської ради № 52 від 16 травня 2012 року ОСОБА_6 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 заборгованості за житлово-комунальним послугами не має. Комунальні послуги за вказаною адресою сплачені до 01.01.2013 року ( а.с. 47).
Колегія суддів також вважає такими, що заслуговують на увагу доводи відповідача ОСОБА_6 з приводу періодичного проживанні за спірною адресою, оскільки його місце роботи знаходиться в іншій місцевості. Відповідач ОСОБА_6 працює охоронцем на турбазі « Ангарський перевал» ( а.с. 110).
Оскільки на даний час кімнати № 5 та № 8 об'єднані відповідачами в одну кімнату, тому пояснення представника позивача колегії суддів проте що відповідачі мешкають у кімнаті № 5, а не в кімнаті № 8, не відповідає дійсності, оскільки вказані кімнати об'єднані, а як наслідок відповідачі користуються обома кімнатами. Якщо позивач вважає, що відповідачі протиправно користуються кімнатою № 5, то він не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом до відповідачів щодо усунення перешкод.
Підстав для задоволення позову щодо визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_2 та зняття їх з реєстраційного обліку не встановлено, а тому у задоволені позову залежить відмовити.
Ураховуючи, що при ухваленні рішення суд першої інстанції допустив порушення застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити.
Заочне рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Виконавчого комітету Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.