Справа № 2-8245/11
Провадження №2/761/817/2013
іменем України
05 лютого 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого-судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Вітріщак Р.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк " Укргазбанк " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк " Укргазбанк " про усунення порушень прав споживача та визнання кредитного договору недійсним
В квітні 2011 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк " Укргазбанк ", надалі ПАТ АБ " Укргазбанк " ( який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк " Укргазбанк " ) звернулось до суду із заявою, з послідуючими уточненнями, в якій просило: стягнути з ОСОБА_1 на його користь ( ПАТ АБ " Укргазбанк " ) 31 154, 00 доларів США - заборгованість по кредиту строкова, 3 001, 56 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена, 453, 55 доларів США - заборгованість по процентах прострочена, 7 283, 22 грн. заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 17 967, 25 грн. -заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 37 350, 00 грн. - штраф за невиконання умов договору іпотеки від 08.07.2008 року ( п.п.3.3.4 та 4.2. договору іпотеки від 08.07.2008 року ). Вимоги обґрунтовує тим, що прийняті на себе зобов'язання по поверненню отриманого кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідачка не виконала.
Відповідачка ОСОБА_1, не погоджуючись з позовними вимогами банку у свою чергу звернулась до суду із зустрічним позовом, з послідуючими уточненнями, в якому просила: визнати умови договору кредитування такими, що не відповідають нормам законодавства про захист прав споживачів та порушують її ( ОСОБА_1 ) права, як споживача послуг кредитування, а як наслідок - недійсним кредитний договір 346-Ф/08 від 08.07.2008 року та договір іпотеки № 5361 від 08.07.2008 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зобов'язати виключити з державного реєстру іпотек та єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна.
Вимоги обґрунтовує тим, що 08.07.2008 року між ВАТ АБ " Укргазбанк " та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 346-Ф/08, згідно якого їй ( ОСОБА_1 ) було надано кредит у сумі 37 000, 00 доларів США на строк до 07.07.2028 року для задоволення споживчих потреб. В забезпечення виконання зобов'язань 08.07.2008 року між ВАТ АБ " Укргазбанк " та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки. На думку ОСОБА_1 вищезазначений кредитний договір та договір іпотеки повинні бути визнані недійсними на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України, так як кредитний договір укладений в порушення Декрету КМУ " Про систему валютного регулювання і валютного контролю ", оскільки отримання індивідуальної ліцензії є обов'язковою умовою для правомірності видачі та одержання кредиту незалежно від суми грошових коштів, які надаються банком, та строку їх повернення позичальником. Крім того, зазначила, що перед укладенням вищезазначеного кредитного договору були порушені її права як споживача, передбачені Законом України " Про захист прав споживачів ".
Суд, заслухав пояснення представника позивача, відповідачки, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ АБ " Укргазбанк " підлягають задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідально до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.
У відповідності з ст. 2 Закону України " Про банки і банківську діяльність " банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що 08.07.2008 року між ВАТ АБ " Укргазбанк " та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 346-Ф/08, згідно якого банком було відкрито ОСОБА_1 невідновлювальну відкличну кредитну лінію, з лімітом 37 000, 00 доларів США. Кредитна лінія була надана на строк/термін з 08.07.2008 року по 07.07.2028 року або по день визначений в п.1.7. та/або в п.3.3.11. цього договору, із сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 13, 8 % річних. ОСОБА_1 ж у свою чергу зобов'язалася своєчасно повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з даним договором в повному обсязі у встановлений договором термін, а в разі порушення зобов'язання, крім сплати всіх нарахованих відсотків, комісій, можливих штрафних санкцій у строк визначений договором, сплачує пеню ( а.с.9-15 ).
ПАТ АБ " Укргазбанк " у повному обсязі були виконані зобов'язання за кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язань, 08.07.2008 року між ВАТ АБ " Укргазбанк " та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, по якому, остання ( ОСОБА_1 ) з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору передала в іпотеку, а ВАТ АБ " Укргазбанк " прийняло в іпотеку предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 ( а.с.96-102 ).
Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом ( ч. 3 ст.533 ЦК України ).
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті ( ч. 2 ст. 524 ЦК України ).
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно зі ст. ст. 47, 49 Закону України " Про банки та банківську діяльність " та Глави 2 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій ( затвердженого постановою Правління НБУ від 17 липня 2001р. за № 275 ), банки мають право здійснювати кредитні операції в іноземній валюті на території України на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
Пунктом 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України " Про систему валютного регулювання і валютного контролю " передбачено право банку на підставі письмового дозволу ( генеральної ліцензії ) здійснювати валютні операції, в т.ч. надавати кредити у іноземній валюті фізичним особам, та відповідно вимагати виконання зобов'язання в іноземній валюті.
Посилання відповідачки на відсутність у банку індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, як на підставу для задоволення позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору не ґрунтуються на законі.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.1 ст.1054 ЦК України ).
В п.п. " в ", " г " ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України " Про систему валютного регулювання і валютного контролю " зазначено, що індивідуальної ліцензії потребує така операція, як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.
Чинним законодавством не визначено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.
Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу ( затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. за № 483 ), використання іноземної валюти, як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк ( ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями ).
Судом достовірно встановлено, що на час укладання оспорюваного між ПАТ АБ " Укргазбанк " та ОСОБА_1 кредитного договору, позивач мав банківську ліцензію за № 123 від 19.11.2001 року, а також дозвіл за № 123-2 від 03.02.2004 року, додаток до дозволу № 123-2 від 03.02.2004 року - ліцензія разом з відповідним дозволом надавала позивачу право здійснювати на території України операції з іноземною валютою, в тому числі і надавати фізичним та юридичним особам кредити в іноземній валюті, при цьому наявності в уповноваженому банку індивідуальної ліцензії на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції не потребується.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 60 ЦПК України ).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 ЦК України.
Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
З урахуванням обставин справи, суд вважає, що зміст вищезазначеного кредитного договору не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому в силу ч.1 ст.215 ЦК України, не підлягає визнанню незаконним.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд ( ч.3 ст.6 ЦК України ).
Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається із вищезазначеного кредитного договору, між ЗАТ АБ " Укргазбанк " та ОСОБА_1 було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо його предмету - надання кредиту саме в еквіваленті - долари США, про що свідчать підписи обох сторін у договорі.
Крім того, не заслуговують на увагу пояснення відповідачки в тім, що банк не повідомив її перед укладенням кредитного договору про суттєві кредитні умови ( як в усній та і у письмові формі ).
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України " Про захист прав споживачів ", перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту ( в процентному значенні та грошовому виразі ) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг ( реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо ), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Підписавши вищезазначений кредитний договір та договір іпотеки ОСОБА_1 у повному обсязі погодилась з його умовами, в тому числі і істотними.
Під час розгляду справи судом достовірно встановлено, що перед укладенням спірного кредитного договору та договору іпотеки ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, про що свідчать її підписи на даних умовах, а також на заяві позивальника на отримання кредиту та на анкеті на надання кредиту. ОСОБА_1 були роз'яснені можливі валютні ризики ( а.с.9-15, 113, 120-124 ).
Таким чином, при укладенні вищезазначеного кредитного договору в іноземній валюті ( долар США ) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором ( перш за все ОСОБА_1 ) повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України - гривні до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому сторони повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цими договорами.
Отже, ОСОБА_1 не доведено та не надано доказів, не було їх встановлено і під час розгляду справи в суді, які б стали підставою для визнання правочину ( кредитного договору, договору іпотеки ) недійсним.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1
В судовому засіданні встановлено, що прийняті на себе зобов'язання ОСОБА_1 не виконала.
Позивачем доведено, що заборгованість по кредиту станом на 06.03.2012 року становить 45 056, 63 доларів США та 25 250, 47 грн., з яких: 31 154, 00 доларів США - заборгованість по кредиту строкова, 3 001, 56 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена, 453, 55 доларів США - заборгованість по про унтах поточна, 7 447, 52 доларів США - заборгованість по процентах прострочена, 7 283, 22 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 17 967, 25 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів.
Відповідно до п.п. 3.3.12., 3.3.13. кредитного договору, позичальник зобов'язується одночасно з укладенням цього договору надати до банку укладені виключно у акредитованих у банку страхових компаніях договору, від ризиків зазначених у п. 3.2.5 цього договору, а також надати банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію зазначених договорів страхування на строк не менший, ніж на рік.
Вчиняти всі необхідні дії для дійсності, зазначених у п.3.3.12. цього договору, договорів страхування, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплати яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов'язання за цим кредитним договором , а будь - яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік.
Як передбачено п.п. 3.3.4., 4.2. договору іпотеки, іпотекодавець ( ОСОБА_1 ) зобов'язана на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування ( в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування ) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.
За невиконання чи неналежне ( в тому числі невчасне ) виконання п.п. 3.3.1-3.3.13. даного договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодржателя штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета іпотеки згідно п.2.3. дійсного договору.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про стягнення зі ОСОБА_1 штрафу у розмірі 37 350, 00 грн. за невиконання умов договору іпотеки в частині страхування предмету іпотеки, так як строк дії договору добровільного страхування заставного майна від 08.07.2008 року закінчився 17.07.2010 року.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, відповідачка зобов'язана відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати: судовий збір у розмірі 1 700, 00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн. - всього підлягає стягненню 362 934, 72 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк " Укргазбанк " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк " Укргазбанк " заборгованість по кредиту в сумі 42 056 ( сорок дві тисячі п'ятдесят шість ) доларів США 63 центи, що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на 13.03.2012 року складає 335 864 ( триста тридцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири ) гривни 25 копійок, 25 250 ( двадцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят ) гривень 47 копійок, судовий збір в сумі 1 700 ( одна тисяча сімсот ) гривень 00 копійок, витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 120 ( сто двадцять ) гривень 00 копійок, а всього 362 934 ( триста шістдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять чотири ) гривни 72 копійки.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк " Укргазбанк " про усунення порушень прав споживача та визнання кредитного договору недійсним відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: