Справа № 509/664/13-а
01 березня 2013 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
судді Курочки В.М.
при секретарі Задеряки Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Комунального підприємства «Овідіопольське РБТІ», Овідіопольського районого сектору Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що їй на праві власності належить садовий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Новодолинська сільська рада, СК «Меркурій», вул. Центральна,100. В цьому садовому будинку вона постійно проживає і іншого житла не має, але начальник КП «Овідіопольське РБТІ» відмовив їй в реєстрації будинкової книги на садовий будинок, а Овідіопольський РС ГУДМС України в Одеській області відмовив в реєстраціїї її постійного місця проживання.
Вважаючи, що зазначеними діями відповідачів порушуються її законні права на вибір місця проживання, прийняття участі у виборах, отримання пільг та субсидій, що садовий будинок відповідає всім вимогам для жилого будинку, позивач просила: визнати садовий будинок придатним для постійного проживання в ньому; визнати дії відповідачів неправомірними та зобов'язати відповідача начальника КП «Овідіопольське РБТІ» зареєструвати будинкову книгу на садовий будинок, а посадових осіб Овідіопольського РС ГУДМС зобов'язати зареєструвати її місце проживання в зазначеному садовому будинку.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала.
Овідіопольський РС ГУМДС України проти позову заперечував і просив розглянути справу без участі його представника.(а.с. 17)
Представник КП «Овідіопольське РБТІ» належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання на прибув, а тому справа у відповідності до положень ст. 128 КАС України розглянута судом без його участі.(а.с. 16)
Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 33 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» кожному гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання.
Статтею 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом державної реєстрації.
Органами державної реєстрації є відповідні підрозділи державної міграційної служби, до яких позивач з приводу реєстрації місця його проживання не зверталась і відповідного рішення про відмову в реєстрації його місця проживання не отримала.
Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», наказом МВС України від 22.11.2012 р. №1077 «Про затвердження порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів» визначено перелік документів, які подає особа для реєстрації її місця проживання, до яких віднесено документи, що підтверджують право на проживання в житлі. Надавати будинкову книгу для реєстрації місця проживання не потрібно, а тому вимоги до КП «Овідіопольське РБТІ» щодо зобов'язання зареєструвати будинкову книгу на садовий будинок для реєстрації місця проживання безпідставні.
Згідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 379 і 380 ЦК України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання і них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Відповдно до ст. 6 Житлового Кодексу України жилі будинку і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових приміщень і гуртожитків.
Згідно до технічного паспорта, договору купівлі-продажу, витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно позивачці належить на праві власності садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці площаю 0,067 га, цільове призначення якої: ведення садівництва. (а.с. 6-13 )
Відповідно до пункту 2.4 розділу 2 «Об'єкти, що підлягають технічної інвентаризації» Інструкції про порядок проведення інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2011 р. №127, садовий будинок - це будинок для літнього (сезонного) проживання.
Аналогічно в п. 3.41 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» зазначено, що «садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам для житлових будинків».
Посилання позивача, що належний їй садовий будинок відповідає вимогам для жилого будинку та може бути використаний для постійного проживання суд не приймає до уваги тому, що сама по собі ця обставина не змінює правового статусу садового будинку як будівлі для літнього (сезонного) проживання.
Зміна правового статусу будівлі, зокрема переведення садового будинку в житловий, не відноситься до компетенції суду.
У зв'язку з тим, що позивачці належить садовий, а не житловий будинок, її вимоги до Овідіопольського РС ГУДМС про реєстрацію її місця проживання в садовому будинку також безпідставні і не підлягають задоволенню.
З наведених підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги безпідставні і не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11,99-100, 158-163 КАС України,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Комунального підприємства «Овідіопольське РБТІ», Овідіопольського районого сектору Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня оголошення.
Суддя ОСОБА_2