Справа № 1319/10604/2012
пр.№ 2/464/162/13
18.02.2013року Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Дулебка Н.І.
при секретарі Троцюк А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» звернулось з позовом до ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч», ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по Генеральній угоді №1 від 24.01.2007 року та договору кредитної лінії № 05-09 від 02.03.2009 року в сумі 20 520 088, 10 грн. та судового збору в сумі 3 219 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Львівської філії, правоноступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч» укладено Генеральну угоду (Договір) №1 від 24.01.2007 р. про співробітництво з кредитування терміном на 3 роки. В рамках цієї Генеральної угоди з ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч» укладено договір кредитної лінії №05-09 від 02 березня 2009 року про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 9 200 000 грн. на поповнення обігових коштів під 29% річних терміном повернення до 22 січня 2010 року. А згідно додаткової угоди від 31.03.2009 року змінено умови сплати відсотків та переоформлено кредитну лінію у кредит. Згідно додаткової угоди від 23.04.2009 року термін повернення кредиту продовжено до 02 квітня 2010 року. Згідно додаткової угоди від 01.04.2010 року ліміт кредиту збільшено до 12 085 000 грн., термін повернення кредиту продовжено до 10 грудня 2010 року. В забезпечення виконання зобов'язань по Генеральній угоді (Договору) №1 від 24.01.2007 року укладено договір поруки від 24.01.2007 року б/н з ОСОБА_1; договір поруки від 24.01.2007 року б/н з ОСОБА_2; договір поруки від 02.03.2009 р. б/н з ОСОБА_3 Згідно кредитної лінії №05-09 від 02.03.2009 року ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч» зобов'язався погашати кредит та відсотки за користування кредитом в розмірах та терміни, встановлені умовами кредитного договору. Відповідно до п.п.1.1., 4.4 договору кредитної лінії №05-09 від 02.03.2009 року відповідач 1 зобов'язався погашати кредит згідно графіку: до 30.09.2010 р. - 3 020 000 грн., до 29.10.2010 р. - 3 020 000 грн., до 30.11.2010 р. - 6 045 000 грн., до 10.12.2010 р. - 3 025 000 грн. А згідно п. 4.3 договору кредитної лінії №05-09 від 02.03.2009 року відсотки за користування кредитом за місяць сплачуються відповідачем ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч» наступним чином: відсотки нараховані за травень 2009 року - березень 2010 року сплачуються по 02 квітня 2010 року; відсотки нараховані за наступні місяці сплачуються не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. У разі прострочення погашення основної суми кредиту відповідач ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч» повертає банку прострочену суму з урахуванням 29% річних та пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірах та порядку, передбачених кредитним договором. У випадку прострочення погашення кредиту, сплати відсотків за користування ним, відповідач ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч» сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення. Однак, відповідач ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч» не виконав умови генеральної угоди та п.п.1.1., 4.3, 4.4. кредитного договору та станом на 31.08.2012 року заборгованість складає 20 520 088, 10 грн., в тому числі 12 085 000 грн. - заборгованість за кредитом; 7 839 247,45 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом; 321 966,85 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 273 873,80 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків. Позивач неодноразово повідомляв відповідачів про факт виникнення заборгованості, проте на даний час кредитна заборгованість не погашена.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, причин своєї неявки не повідомили, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких покликається на те, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до поручителя ОСОБА_3 02.11.2012 року, тобто через 1 рік 11 місяців з моменту настання кінцевого терміну повернення кредиту позичальником (10 грудня 2010 року), що суперечить ч.4 ст.559 ЦК України та роз'ясненням, викладеним у п.24 Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин». Вважає, що спір, що виник між позивачем, як юридичною особою, та ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч», підлягає розгляду в господарському суді, тому провадження в частині вимоги банку до вказаного підприємства підлягає закриттю. На підставі наведеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 4 ст. 169, ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.
На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
За кредитним договором банк або інша фінансова уснова (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується певернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що між ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Львівської філії, правоноступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч» укладено Генеральну угоду (Договір) №1 від 24.01.2007 р. про співробітництво з кредитування терміном на 3 роки. В рамках цієї Генеральної угоди з ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч» укладено договір кредитної лінії №05-09 від 02 березня 2009 року про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 9 200 000 грн. на поповнення обігових коштів під 29% річних терміном повернення до 22 січня 2010 року. Згідно додаткової угоди від 31.03.2009 року змінено умови сплати відсотків та переоформлено кредитну лінію у кредит. Згідно додаткової угоди від 23.04.2009 року термін повернення кредиту продовжено до 02 квітня 2010 року. Згідно додаткової угоди від 01.04.2010 року ліміт кредиту збільшено до 12 085 000 грн., термін повернення кредиту продовжено до 10 грудня 2010 року. В забезпечення виконання зобов'язань по Генеральній угоді (Договору) №1 від 24.01.2007 року укладено договір поруки від 24.01.2007 року б/н з ОСОБА_1; договір поруки від 24.01.2007 року б/н з ОСОБА_2; договір поруки від 02.03.2009 р. б/н з ОСОБА_3
Позивачем ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» умови кредитного договору були виконані та надано відповідачу ОСОБА_5 ВКФ «Обабіч» суму кредиту в розмірі 9 200 000 грн., в подальшому, згідно додаткової угоди, ліміт кредиту збільшено до 12 085 000 грн.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідачем ОСОБА_5 ВКФ «Обабіч» було порушено генеральну угоду та п.п.1.1., 4.3, 4.4. кредитного договору та станом на 31.08.2012 року заборгованість складає 20 520 088, 10 грн., в тому числі 12 085 000 грн. - заборгованість за кредитом; 7 839 247,45 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом; 321 966,85 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 273 873,80 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, вказана сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку.
Покликання представника відповідача, ОСОБА_3 на те, що порука є припиненою є безпідставним, оскільки позивачем, відповідно до вимог ч.4 ст. 559 ЦК України, протягом шести місяців, а саме 08.01.2011 р. (а.с.50), пред'явлено вимоги до вищевказаного відповідача, як поручителя, про повернення отриманих позичальником у кредит коштів за зобов'язанням, строк виконання якого настав у повному обсязі, відповідно до умов договору, 10.12.2010 р.
Крім цього, безпідставним є твердження представника відповідача ОСОБА_3 про неможливість розгляду вимог позивача, як юридичної особи, до відповідача ОСОБА_5 «ВКФ«Обабіч» у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин”, оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15- 16, частини другої статті 118 ЦПК при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту. Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім цього, з відповідачів підлягає стягненню солідарно судовий збір в розмірі 3 219 грн., сплачений позивачем при пред'явленні позову до суду відповідно до Закону України «Про судовий збір» та ст. 88 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 526, 554, 1049, 1054 ЦК України, п.2, 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин”, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч», ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 520 088 грн. 10 коп., витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 3 219 грн. судового збору, а всього 20 523 307 (двадцять мільйонів п'ятсот двадцять три тисячі триста сім) грн. 10 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії вказаного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуючий Дулебко Н.І.