Справа: №2518/2а-10924/11 Головуючий у 1- й інстанції Жовток Є.А.
Суддя - доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
13 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування та виплату недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_6 залишено без розгляду з підстав застосування положень ч. 1 ст. 100 КАС України.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2011 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущено шестимісячний строк звернення до суду та відсутні правові підстави для його поновлення.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено на підставі пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи, що виплати, які просив стягнути позивач на свою користь виплачуються щорічно, а тому останній знав про порушення своїх прав під час отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення з 2010 року.
Таким чином, суд першої інстанції не мав підстав для залишення вказаного адміністративного позову без розгляду в повному обсязі, оскільки розгляду підлягають вимоги позивача щодо перерахування недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направленням справи для продовження розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2011 року - задовольнити.
Ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування та виплату недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення скасувати з направленням справи для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.