"18" лютого 2013 р.Справа № 5017/3736/2012
За позовом: Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 20 000,00 грн.,
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Попова Г.В. - за довіреністю №16-08/2013 від 03.01.2013р.,
від відповідача: ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_2, виданий Комінтернівським РВУМВС України в Одеській області,
СУТЬ СПОРУ: Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 000 грн. та пеню у розмірі 10 000 грн. - всього 20 000 грн., поклавши на відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що АМКУ, розглянувши справу № 07-02/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 19.03.2012 № 11-рш, яким визнав, що ФОП ОСОБА_1 вчинено порушення, передбачене п. 1 ст.50, яке кваліфікується за п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів відкритих торгів.
Як зазначає позивач, за вищезазначене порушення на ФОП ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 10 000 грн., який останній, відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», повинен був сплатити у двомісячний строк з дня отримання рішення.
Копія рішення була надіслана на адресу: АДРЕСА_1 та отримана ФОП ОСОБА_1 31.03.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції.
Отже, як зазначає позивач, строк сплати штрафу закінчився 31.05.2012р.
В термін до 31.05.2012р. штраф у добровільному порядку сплачений не був. Відповідач до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення №11-рш від 19.03.2012 Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМКУ не звертався.
Однак, станом на день подачі позову, відповідач не сплатив штраф, накладений рішенням, у зв'язку із чим відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивачем було нараховано пеню у розмірі 10 000 грн.
Все вищевикладене і призвело до звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.
Ухвалою суду від 21.12.2012р. було порушено провадження у справі №5017/3736/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 28.01.2013р.
Ухвалою суду від 28.01.2013р., приймаючи до уваги нез'явлення у судове засідання представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, а також у зв'язку з невиконанням частково позивачем та повністю відповідачем вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 18.02.2013р.
У судовому засіданні 18.02.2013р. представник позивача на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач ФОП ОСОБА_1 у судовому засіданні 18.02.2013р. надав суду квитанцію №1537.476.4 від 16.01.2013р., яка підтверджує сплату відповідачем суми штрафу у розмірі 10 000 грн. Крім того, заперечував проти суми нарахованої пені, зокрема, зазначав, що сплатити штраф у встановлений законом двомісячний термін не зміг, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем в якому перебуває.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993р., Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
Відповідно до п.п. 5, 7 ч. 5 ст. 14 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження). При цьому, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р., розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Як вбачається із матеріалів справи, АМКУ, розглянувши справу № 07-02/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 19.03.2012 № 11-рш., яким визнав, що ФОП ОСОБА_1 вчинено порушення, передбачене п. 1 ст.50, яке кваліфікується за п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів відкритих торгів. З наданих позивачем документів вбачається, що вказане рішення разом із супровідним листом „Про надіслання копії рішення" від 21.03.2011р. №900-02/2012 (а.с.8) було надіслано на адресу відповідача, та отримано останнім 31.03.2012р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с.9), тобто штраф повинен був бути сплачений відповідачем у строк до 31.05.2012р.
Однак, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, у вказаний період відповідач штраф не сплатив.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Разом з тим, як вбачається з пояснень позивача та не спростовано відповідачем, рішення Антимонопольного комітету України від 19.03.2012р. №11-рш, прийняте по справі №07-02/2012, у встановлений двомісячний строк ФОП ОСОБА_1 не оскаржено.
Таким чином, як на час звернення позивача до суду, так і на час вирішення спору, рішення Антимонопольного комітету України від 19.03.2012р. №11-рш, прийняте по справі №07-02/2012 є чинним.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач після звернення позивача до суду повністю сплатив позивачу суму штрафу у розмірі 10 000 грн., що підтверджується квитанцією №1537.476.4 від 16.01.2013р.
Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі у випадку, зокрема, відсутності предмету спору.
З огляду на вищезазначене, суд припиняє провадження по справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 10 000 грн., у зв'язку із відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, в зв'язку з несплатою відповідачем штрафу, позивачем нарахована пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу в розмірі 10 000 грн. Розглянувши зазначену вимогу позивача, суд зазначає наступне.
Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.
При цьому, згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Перевіривши розрахунок пені (а.с.3), суд вважає його обґрунтованим та таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Антимонопольного комітету України підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" Антимонопольний комітет та його територіальні відділення звільняються від сплати судового збору у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.
За таких обставин, згідно положень Закону України "Про судовий збір", ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 860,25 грн. за розгляд даної справи стягується до Державного бюджету з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п.1.1. ч.1 ст.80,ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету на рахунок УДКСУ у Комінтернівському районі Одеської області, код ЄДРПОУ 37984056, МФО828011, р/р 31110106700270 по „Адміністративним штрафам та іншим санкціям" (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106) пеню у сумі 10 000 /десять тисяч/ грн.
Стягувачем за наказом є Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (м.Одеса, вул. Канатна, 83, код 20992104).
3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 03499997, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001 - 804 /вісімсот чотири/грн. 75коп.
4. В частині вимог про стягнення суми штрафу у розмірі 10 000 грн. провадження у справі припинити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.02.2013р.
Суддя Щавинська Ю.М.