Постанова від 21.02.2013 по справі 5011-35/8223-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р. Справа№ 5011-35/8223-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: Дєтінкін Є.В. - довіреність № 3870/26 від 17.12.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року

у справі № 5011-35/8223-2012 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія

„Інгосстрах",

до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія

„АХА Страхування",

про стягнення 19 515,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення на свою користь з відповідача збитків в порядку регресу в розмірі 19 515,34 грн., заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 18 570,66 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу. В іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ „СК „АХА Страхування" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року для розгляду справи № 5011-35/8223-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу було повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

16.11.2012 року ПрАТ „СК „АХА Страхування" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року повторно.

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2012 року апеляційну скаргу ПрАТ „СК „АХА Страхування" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Остапенку О.М.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року для розгляду справи № 5011-35/8223-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року було продовжено строк розгляду спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 31.01.2013 року відповідно до п. 1 ч. 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 21.02.2013 року відповідно до п. 1 ч. 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача.

Представник позивача в судове засідання, яке відбулося 21.02.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.02.2013 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу ПрАТ „СК „АХА Страхування" задовольнити з підстав викладених вище.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.02.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ „СК „АХА Страхування" слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 15.08.2008 року між ЗАТ „СК „Інгосстрах", правонаступником якого є позивач (страховик) та Загузіною Ольгою Михайлівною (страхувальник) було укладено Договір страхування наземного транспорту № SI 30АК22689943 (Договір страхування), за яким позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом автомобілем „MITSUBISHI COLT", д/н АК 2034 ВЕ (застрахований автомобіль).

Одним із передбачених Договором страхових ризиків є пошкодження застрахованого т/з внаслідок ДТП. Строк дії Договору страхування з 15.08.2008 року по 14.08.2009 року.

17.01.2011 року на автодорозі М-18-02 Обхід м. Сімферополь (Міжнародні дороги) 5 км. 150 м. відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням Рибальчик Аліси Володимирівни та автомобіля „ВАЗ 2106", д/н АК 2690 АК, що належить Акимову Рефату Меджидовичу, під керуванням Акимова Сервера Рефатовича, що підтверджується Довідкою ЦБДР та АС МВС України № 8757504.

В результаті вищезазначеної ДТП застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду власнику пошкодженого т/з Загузіній О.М.

18.01.2011 року страхувальник повідомив страховика про зазначене ДТП та просив страхову компанію виплатити страхове відшкодування.

Згідно із Звітом про оцінку майна ФОП Москвін Н.Ю. від 01.02.2011 року вартість відновлювального ремонту автомобіля „MITSUBISHI COLT", д/н АК 2034 ВЕ, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 19 515,34 грн.

Позивач, як страховик, виплатив страхувальнику, відповідно до умов укладеного Договору страхування на підставі страхового акту № И-657 від 09.02.2011 року, суму страхового відшкодування в розмірі 19 080,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1062 від 16.02.2011 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 19 080,66 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача, як особи яка виплатила страхове відшкодування за Договором страхування, перейшло право регресної вимоги до особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 23.02.2011 року у справі № 3-414/11, водія автомобіля „ВАЗ 2106", д/н АК 2690 АК - Акимова Сервера Рефатовича визнано винним у вчиненні ДТП 17.01.2011 року внаслідок порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.

Статтею 37 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля „ВАЗ 2106" застрахована ПрАТ „СК „АХА Страхування" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3457319 (далі - Поліс) (3-й тип договору) з терміном дії до 22.07.2011 року.

Згідно умов зазначеного Полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст.22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що особою, відповідальною за завдані власнику пошкодженого автомобіля „MITSUBISHI COLT", д/н АК 2034 ВЕ збитки, у даному випадку є ПрАТ „СК „АХА Страхування" відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах ліміту відповідальності, передбачених Полісом.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 18 570,66 грн.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи, що Полісом передбачена франшизи в розмірі 510,00 грн., то розмір страхового відшкодування підлягає зменшенню і становить 18 570,66 грн. (19 080,66 грн. мінус 510,00 грн.)

За таких обставин, вірним є висновок суду першої інстанції, що до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - Загузіна О.М. мала до ПрАТ „СК „АХА Страхування", як особи, відповідальної за завдані збитки в розмірі 18 570,66 грн.

З огляду на викладене, а також те, що відповідач будь-яких доказів щодо сплати позивачу суми матеріальної шкоди , завданої в результаті ДТП не надав, то колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в порядку регресу є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 18 570,66 грн.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається не те, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілій особі Загузіній Ользі Михайлівні в розмірі 24 990,00 грн., а відтак відсутні правові підстави для стягнення з нього на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.01.2011 року водій застрахованого т/з - Рибальчик А.В. звернулась до відповідача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, в якій повідомила про ДТП, що сталася 17.01.2011 року за участю автомобілів „MITSUBISHI COLT", д/н АК 2034 ВЕ та „ВАЗ 2106", д/н АК 2690 АК.

Згідно із Страховим актом № 2011/V/OMTPL00116/VESCKO3904 від 10.03.2011 року відповідачем прийнято рішення про виплату Загузіній Ользі Миколаївні страхового відшкодування у розмірі 24 990,00 грн.

Відповідно до розділу ІІ Страхового акту виплата страхового відшкодування здійснюється за системою „Аваль Експрес", отримувач фізична особі Загузіна Ольга Михайлівна, паспорт серія: ЕТ №268251, ідентифікаційний код 2134619180.

Заявою Рибальчик А.В. про настання страхової події не визначено форми виплати страхового відшкодування та не вказано реквізитів отримувача страхового відшкодування. Таким чином, страховиком правомірно самостійно обрано формою виплати страхового відшкодування переказ коштів за системою „Аваль-Експрес".

Суд першої інстанції, дійшов висновку, що відповідачем не надано жодних доказів того, що він повідомляв Загузіну О.М. про виплату страхового відшкодування за системою „Аваль-Експрес", та доказів того, що вказаний переказ був нею отриманий. Таким чином, на думку суду відповідач не надав належних доказів на підтвердження виплати страхувальнику страхового відшкодування.

Проте, виплата відповідачем Загузіній Ользі Михайлівні суми страхового відшкодування у розмірі 24 990,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 5127 від 11.03.2011 та відомістю виплат № 251 від 11.03.2011 року.

Крім того, відповідачем надано довідку ПАТ „Райфайзен Банк Аваль" № 43-8-3-00/8 від 17.01.2013 року, якою підтверджується, що грошові кошти в розмірі 24 990,00 грн. від відповідача на ім'я Загузіної Ольги Михайлівні були зараховані в систему грошових переказів „Аваль-Експрес" 12.03.2011 року та 15.03.2011 року зазначена сума була видана клієнту.

Однак, колегія суддів зазначає, що факт виплати відповідачем Загузіній О.М. суми страхового відшкодування у розмірі 24 990,00 грн. не спростовує вірний висновок суду першої інстанції, що до позивача, як страховика, який виплатив 16.02.2011 року страхове відшкодування за Договором страхування в розмірі 19 080,66 грн., в силу ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 ЦК України перейшло право зворотної вимоги, до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, доводи відповідача не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року у справі № 5011-35/8223-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року у справі № 5011-35/8223-2012 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 5011-35/8223-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 22.02.2013 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Скрипка І.М.

Руденко М.А.

Попередній документ
29638610
Наступний документ
29638612
Інформація про рішення:
№ рішення: 29638611
№ справи: 5011-35/8223-2012
Дата рішення: 21.02.2013
Дата публікації: 28.02.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: