ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/1517/13 27.02.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Альфа Страхування»
ДоПриватного акціонерного товариства «Стархової компанії «Провідна»
Простягнення 6 834,85 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивачане з'явився
Від відповідача Дзюба І.М
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Стархової компанії «Провідна» (далі - відповідач) про стягнення 6 834,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 511,21 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 13.02.2012 р.
11.02.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом яких останній просив суд припинити провадження по справі, оскільки відповідачем до порушення провадження у справі, сплачено на користь позивача спірне страхове відшкодування за вирахуванням франшизи у розмірі 6 324,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0000910 від 04.01.2013 р., доданим до відзиву. Крім того, до відзиву на позовну заяву позивачем до дано копію полісу №ВЕ/2127899.
За розпорядження заступника Голови господарського суду м. Києва від 13.02.2013 р. у зв'язку з тим, що суддя Куркотова Є.Б. знаходиться на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків справу №910/1517/13 для розгляду було передано судді Прокопенко Л.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2013 р. справу №910/1517/13 прийнято до провадження судді Прокопенко Л.В., розгляд справи відкладено до 27.02.2013 р.
За розпорядження заступника Голови господарського суду м. Києва від 15.02.2013 р. у зв'язку із виходом з лікарняного судді Куркотової Є.Б., з метою дотримання процесуальних строків, справу №910/1517/13 передано для розгляду судді Куркотовій Є.Б.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2013 р. справу №910/1517/13 прийнято до провадження судді Куркотовій Є.Б., розгляд справи призначено на 27.02.2013 р.
В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
08.06.2010 р. між позивачем та Торчинською В.Б. укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.0253936.046, за яким позивач страхує майнові інтереси останньої, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВХ 7591 АО.
13.01.2011 р. о 11 годині 40 хвилин громадянин Стойко М.Б., керуючи транспортним засобом «Mersedes», державний реєстраційний номер ВХ 8870 АР, в м. Хмельницькому, по вул. Тернопільській, на території ВАТ «Поділля Плюс, починаючи рух заднім ходом, не переконався у відсутності небезпеки та допустив наїзд на автомобіль «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВХ 7591 АО, що був припаркований позаду, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Хмельницького та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області від 13.01.2011 р.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 28.01.2011 р. водія Стойко М.Б. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Автоцентр «Ліга ІІ» №Л2-0000019 від 13.01.2011 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВХ 7591 АО в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 991,00 грн.
Страховим актом №0068.206.11.01.01 від 23.02.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки «Mitsubishi», державний реєстраційний номер ВХ 7591 АО, внаслідок ДТП, що сталося 13.01.2011 р. о 11 годині 40 хвилин, в м. Хмельницькому, по вул. Тернопільській, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 6 834,85 грн.
Виконуючи зобов'язання за договором позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Автоцентр «Ліга ІІ» страхове відшкодування у розмірі 6 834,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3337 від 09.03.2011 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 6 834,85 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина Стойко М.Б., який керував автомобілем «Mersedes», державний реєстраційний номер ВХ 8870 АР, встановлена у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність Стойко М.Б. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля «Mersedes», державний реєстраційний номер ВХ 8870 АР, застрахована -відповідачем згідно із полісом №ВЕ/2427899.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність Стойко М.Б., який на законній підставі користується транспортним засобом «Mersedes», державний реєстраційний номер ВХ 8870 АР застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВЕ/2427899, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.
Згідно ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі за текстом - Закон, у редакції чинній направлення заяви), після розгляду страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.
Позивач 13.01.2012 р. звернувся до відповідача із регресною вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 6 834,85 грн.
Листом №17-12/6285 відповідач надав відповідь на вимогу, за змістом якої просив позивача надати акт огляду та фотографії пошкоджень транспортного засобу страху валька позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач набув право вимоги у розмірі 6 834,85 грн.
Полісом №ВЕ/2427899, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відтак, розмір страхового відшкодування в порядку регресу зменшується на суму франшизи у розмірі 510,00 грн.
Враховуючи визначені полісом №ВЕ/2427899 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, право на зворотну вимогу яке перейшло до позивача становить 6 324,85 грн. (6 834,85 грн. - 510,00 грн. франшизи).
В стягненні франшизи у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити з огляду абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідач, виконуючи свої зобов'язання згідно полісу №ВЕ/2427899, 04.01.2013 р. сплатив позивачу суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6 324,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0000910 від 04.01.2013 р.
Тобто, ПрАТ «СК» «Провідна» до звернення позивачем із позовом до суду та порушення провадження у справі (28.01.2013 р.) виконало свої зобов'язання з виплати страхового відшкодування в порядку регресу відповідно до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу №ВЕ/2427899).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тобто, зазначені статті передбачають, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.
Оскільки, на момент звернення позивачем із позовом до суду порушеного права позивача по сплаті відповідачем страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6 324,85 грн. не існувало, у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Альфа Страхування» в частині позовних вимог про стягнення страхового відшкодування в порядку регрессу необхідно відмовити.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 511,21 грн. за прострочення виконання зобов'язання зі сплати страхового відшкодування в порядку регресу.
Як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань.
Слід зазначити, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (спеціальними законами), які застосовуються до спірних правовідносин не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до іншої страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірні відносини між сторонами відсутні, відтак, відсутні і правові підстави для стягнення пені.
Наведене випливає з вимог ст. 547 та п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до яких правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З матеріалів справи не вбачається укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних регресних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення 511,21 грн. пені.
Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Таким чином положення п. 37.2 ст. 37 вказаного Закону не розповсюджуються на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки останні (сторони) є страховиками, а у зазначеній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню вразі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.
Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відтак, виходячи зі змісту норм ст. 992 Цивільного кодексу України та п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу.
За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.
З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму страхового відшкодування задоволенню не підлягають.
Аналогічну правову думку містить постанова Вищого господарського суду України від 27.03.2012 р. у справі №4/17-3520-2011.
Таким чином, враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог, необхідно відмовити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Альфа Страхування» відмовити у повному обсязі.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 27.02.2013 р.