Справа № 1622/17444/2012
Провадження № 2-а/554/7/2013
Іменем України
Дата документу 12.02.2013
12.02.2013 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
при секретарі - Битко О.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
28.12.2012 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі статті 188-6 КУпАП за невиконання ним законних вимог щодо виплати компенсації за невикористані ОСОБА_2 160 днів відпустки за період 1983-1991 роки.
Позивач вважає винесення вказаної постанови та накладення на позивача адміністративного стягнення незаконним, виходячи з наступного.
Позивач просив визнати протиправним рішення головного інспектора праці Ромашка Ігоря Володимировича про притягнення його до адміністративної відповідальності та скасувати як незаконну постанову Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області № 16-01-36/154-30 від 19 грудня 2012 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 188-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн..
Позивач позовні вимоги підтримав та прохав їх задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомив.
У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття, розгляд справи не відкладається, і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Отже, суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судом встановлено, що постановою Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області № 16-01-36/154-30 від 19 грудня 2012 року (далі -Інспекції) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 188-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. за невиконання ним законних вимог щодо виплати компенсації за невикористані ОСОБА_2 160 днів відпустки за період 1983-1991 роки.
У зазначений період ОСОБА_2 працювала в радгоспі-технікумі їм. Макаренка, який був ліквідований в 1997 році згідно наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України № 190 від 17 червня 1997 року. Про це було надруковано повідомлення в обласній газеті «Зоря Полтавщини» від 19 серпня 1997 року, де чітко вказувалось, що претензії (в т.ч. і компенсації за невикористані відпустки) приймалися протягом місяця, чого нею заявлено не було. Після цього вона була звільнена з робити без виплати їй компенсації за невикористані відпустки. В подальшому правонаступником ліквідованого радгоспу-технікуму став Полтавський сільськогосподарський інститут (нині сільськогосподарська академія), куди технікум ввійшов як структурний підрозділ без права юридичної особи, яким і був до 2006 року.
Після перетворення радгоспу-технікуму в Аграрно-економічний коледж Полтавської державної аграрної академії ОСОБА_2 працювала в ньому до звільнення в вересні 2012 року, не заявляючи при цьому про надання їй відпустки або необхідність виплати їй компенсації за невикористану відпустку і тільки після звільнення звернулася з цим до Інспекції, якою й було зобов'язано позивача виплатити цю компенсацію.
Коледж, який позивач на даний час очолює, не є правонаступником ліквідованого радгоспу-технікуму, з якого ОСОБА_2 була звільнена.
Крім того, питання виплати компенсації за невикористану відпустку регулюються КЗпП України і не відноситься до питань оплати праці, а тому строки на звернення для вирішення трудового спору відповідно до статті 233 КЗпП України, якби таке й мало місце, спливли, що свідчить про незаконність вимог про виплату компенсації, а отже й зобов'язання позивача до цього Територіальною державною інспекцією з питань праці у Полтавській області.
У відповідності до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Ураховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6-15, 69-72, 94, 99, 159-163, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Визнати протиправним рішення головного інспектора праці Ромашка Ігоря Володимировича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та скасувати як незаконну постанову Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області № 16-01-36/154-30 від 19 грудня 2012 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 188-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн..
Постанова оскарженню не підлягає.
СуддяН.В. Тімошенко