Справа № 755/2157/13- к
іменем України
"28" лютого 2013 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді: Марченко М.В.,
при секретарі: Жир С.О.,
за участю прокурора: Щасної А.Е.,
за участю потерпілої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12012110040000642 по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого: 22.04.2008 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.3 ст.186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 20.04.2012 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185ч.3, 185ч.3 КК України,-
ОСОБА_2 01 грудня 2012 року, в період часу з 14 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, вирішив вчинити таємне викрадення чужого майна з однієї з квартир вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, діючи повторно, по металевій решітці, якою обладнано балкон однієї з квартир першого поверху вищезазначеного будинку, заліз на балкон квартири АДРЕСА_4. Діючи далі, ОСОБА_2 шляхом пошкодження балконних дверей, які вибив ногами всередину квартири, проник в приміщення вищезазначеної квартири та, скориставшись тим, що в квартирі нікого не було, повторно таємно викрав чуже майно, що належало потерпілій ОСОБА_3, а саме: грошові кошти у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, зварювальний апарат «ARC 250», вартістю 3800 гривень та дві колонки від комп'ютера і намисто зі штучних перлин, які не представляють для потерпілої матеріальної цінності, а всього на загальну суму 13800 гривень, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 13800 гривень.
Крім того, 06 грудня 2012 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в квартирі своєї знайомої ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, вирішив вчинити крадіжку належного ОСОБА_1 майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, приблизно о 19 годині 40 хвилин, знаходячись там же, в приміщенні вищезазначеної квартири за місцем проживання ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає таємно повторно викрав чуже майно, що належало потерпілій ОСОБА_1, а саме: мобільний телефон «Fly», вартістю 300 гривень, з картою пам'яті, вартістю 100 гривень, з сім-картою «Білайн», вартістю 10 гривень, на рахунку якої знаходилось 15 гривень, та сім-картою «МТС», вартістю 10 гривень, а також відеокамеру «Sony HC26E» без акумуляторної батареї та з'єднувальних шнурів, вартістю 1000 гривень, а всього на загальну суму 1435 гривень, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1435 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно 01 грудня 2012 року, в період часу з 14 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин, він, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, вирішив вчинити крадіжку з однієї з квартир вказаного будинку. З цією метою, він по металевій решітці, якою обладнано балкон однієї з квартир першого поверху вищезазначеного будинку, заліз на балкон квартири АДРЕСА_4 та вибивши ногами всередину квартири балконні двері, проник в приміщення вказаної квартири. Скориставшись тим, що в квартирі нікого не було, він таємно викрав грошові кошти у розмірі 10000 гривень, зварювальний апарат «ARC 250», дві колонки від комп'ютера і намисто, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину втік та розпорядився викраденим на власний розсуд. Крім того, 06 грудня 2012 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, він, знаходячись в квартирі своєї знайомої ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, вирішив вчинити крадіжку належного ОСОБА_1 майна. З цією метою, приблизно о 19 годині 40 хвилин, знаходячись там же, в приміщенні вищезазначеної квартири за місцем проживання ОСОБА_1, він, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає таємно викрав, належне потерпілій ОСОБА_1 майно, а саме: мобільний телефон «Fly» з картою пам'яті, з двома сім-картами, а також відеокамеру «Sony HC26E» без акумуляторної батареї та з'єднувальних шнурів, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Свою винність ОСОБА_2 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, а також зазначив, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні, в тому числі з показаннями потерпілих, переліком, кількістю та вартістю викраденого майна, що зазначена в обвинувальному акті, згоден повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Поряд з цим, обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні, заявлені потерпілими цивільні позови визнав повністю.
Дані обвинуваченим ОСОБА_2 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.
Винність обвинуваченого ОСОБА_2 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів та тих, що підтверджують фактичні обставини, зазначені в обвинувальному акті, в тому числі щодо завданої злочином матеріальної шкоди.
Винність ОСОБА_2, який не оспорював фактичні обставини справи знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ст.185ч.3 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло та за ст.185ч.2 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, який не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, зобов'язався відшкодувати матеріальну шкоду, завдану злочинами потерпілим.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів, вищезазначених даних про особу обвинуваченого, враховуючи, що ОСОБА_2 раніше судимий та вчинив нові корисливі злочин, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а тому вважає, що виправлення ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України.
Цивільні позови потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 13800 гривень та потерпілої ОСОБА_1 на загальну суму 1435 гривень підлягають задоволенню, оскільки знайшли повне підтвердження в судовому засіданні та визнані повністю обвинуваченим.
Речових доказів немає.
Крім того, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1176 гривень на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в м.Києві за проведення по справі дактилоскопічних експертиз.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185ч.2, 185ч.3 КК України і призначити йому покарання за ці злочини:
- за ст.185ч.2 КК України призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ст.185ч.3 КК України призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_2 залишити у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної Пенітенціарної служби України в м.Києві та Київській області до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з 08.12.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1176 гривень на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в м.Києві за проведення по справі дактилоскопічних експертиз.
Цивільні позови потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 13800 гривень та потерпілої ОСОБА_1 на загальну суму 1435 гривень - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 13800 гривень та на користь потерпілої ОСОБА_1 1435 гривень на відшкодування завданої злочинами матеріальної шкоди.
Речові докази відсутні.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: