Справа № 1023/620/12 Головуючий у І інстанції Орей А.С.
Провадження № 22-ц/780/1426/13 Доповідач у 2 інстанції Лащенко В.Д.
Категорія 26 28.02.2013
Іменем України
27 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів: Корзаченко І.Ф., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 листопада 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
встановила:
У квітні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обгрунтовували тим, що з відповідачем було укладено кредитний договір № 1158-0505 від 24 травня 2005 року, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 5995 грн. 89 коп. строком на 24 місяці зі сплатою 24 відсотків річних за користування кредитом.
Проте відповідач в порушення умов кредитного договору та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України свої зобов'язання належним чином не виконав.
У зв'язку з вказаним, заборгованість відповідача станом на 20 лютого 2012 року складала 36488 грн. 04 коп., а саме: 5995,89 грн. - заборгованість за кредитом; 16815,53 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 576,80 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 13099,82 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Оскільки боржник не виконав свої зобов'язання за договором, то позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 36488 грн.04 коп. і судові витрати по справі в розмірі 364 грн. 88 коп.
Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 07 листопада 2012 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить суд скасувати заочне рішення з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 травня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 1158-0505.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит на суму 5995 грн. 89 коп. на строк 24 місяці зі сплатою 24 відсотків річних за користування кредитом на придбання комп'ютера, маніпулятора, монітора. Позичальник зобов'язався погашати отриманий кредит, сплачувати банку за користування кредитом відсотки щомісяця до 25 числа кожного місяця. У випадку несвоєчасного погашення основного боргу по кредиту встановлено право банку стягувати 45% річних від суми залишку заборгованості по кредиту, а у випадку порушення термінів погашення процентів за користування кредитом - пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення.
Судом встановлено та позивачем не заперечувалось, що погашення заборгованості за отриманим кредитом, сплата процентів та комісії, а також сплата штрафних санкцій позичальником не здійснювалось взагалі.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про пропущення позивачем строку позовної давності.
З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 цього Кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Враховуючи строк, на який видавався кредит, перебіг строку позовної давності почався з 25 травня 2007 року і до пред'явлення позову не переривався.
Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Посилання апелянта про те, що висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку позовної давності не відповідає положенням ч.4 ст.267 ЦК України і не ґрунтується на вимогах вищевказаного закону.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити, а заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді