Справа № 1-579/12 Головуючий у І інстанції Омельченко
Провадження № 11/780/194/13 Доповідач у 2 інстанції Іванова І.В.
Категорія 20 28.02.2013
28 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Ігнатюка О.В., .
суддів - Іванової І.В., Капічон О.М.
при секретарі - Шуліпа В.О.
з участю прокурора - Красківського В.П.
засудженого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2012 року,-
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2012 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: -21.12.2008 року Новосанжарським районним судом Полтавської області по ст.ст. 152 ч.1, 263 ч.1, 70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; постановою Подільського райсуду м. Києва від 11.05.2010 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано з направленням засудженого на відбуття покарання, який зареєстрований у АДРЕСА_1, тимчасово проживав: АДРЕСА_2,
засуджено за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новосанжарського райсуду від 21.12.2008 року у виді одного місяця позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому визначено рахувати з 09.06.2012 року, зарахувавши у строк відбування покарання перебування під вартою з 25.06.2008 року по 22.12.2008 року.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою.
З засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3 суд стягнув 583,48 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.
На користь потерпілого ОСОБА_4 суд стягнув з засудженого 1585,84 грн. матеріальної шкоди.
Вирішено питання про речові докази.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 28.05.2012 року близько 01 год., з метою незаконного заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливий мотив, шляхом пошкодження вікна, проник до будинку АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_3, де реалізовуючи свій злочинний намір, таємно викрав перфоратор марки «Енхель» вартість 486,83 грн., ударну дриль марки «Енхель» вартістю 488,47 грн., шліфувальну машинку марки «Експерт» вартістю 341,48 грн., шуруповерт вартістю 583,48 грн., сантехнічний паяльник вартістю 278,77 грн., рівень марки «Експерт» вартістю 83,23 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2262,26 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на викрадення чужого майна, ОСОБА_2, повторно в ніч з 03.06.2012 року на 04.06.2012 року в період часу з 01 години по 02 годину, з метою незаконного заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливий мотив, шляхом пошкодження вікна, протиправно проник до будинку АДРЕСА_3, де скориставшись відсутністю власника, таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_4, а саме: шліфувальну машинку марки «Брекен Декер» вартістю 478, 63 грн., плиткоріз вартістю 603, 12 грн., міксер марки «Фіолет» вартістю 665,15 грн., магнітофон марки «Соні» вартістю 317,57 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2064,47 грн.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій вказує, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, у зв'язку з м'якістю, тому просить скасувати вирок щодо засудженого в частині призначення покарання й постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 2 років позбавлення волі та остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді 5 років позбавлення волі.
Інші учасники процесу апеляцій не подавали.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію, пояснення засудженого, який в дебатах та останньому слові просить залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи та дослідивши дані про особу засудженого, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, при обставинах викладених у вироку суду не оспорюється прокурором у апеляції.
Дії ОСОБА_2 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання не відповідає вимогам закону.
Так, згідно з положеннями ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, з урахуванням тяжкості злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
За змістом вироку, при призначенні ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів, дані про особу засудженого, який характеризувався посередньо, раніше судимий за умисні злочини, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, і дійшов до висновку про необхідність призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті 185 ч.3 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України призначив остаточне покарання у виді 3 років одного місяця позбавлення волі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає заслуговуючими на увагу доводи апеляції прокурора про необхідність посилення покарання.
Так, суд першої інстанції часткового приєднуючи покарання за попереднім вироком у виді одного місяця позбавлення волі, необгрунтував свій висновок про розмір такого приєднання та фактично не врахував поведінку засудженого, який будучи засуджений за попереднім вироком із випробувальним строком та в подальшому направлений постановою суду для відбування призначеного йому покарання, переховувався, уникаючи виконання цієї постанови та до повного відбуття покарання вчинив нові злочини.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність збільшення приєднання до призначеного покарання розміру невідбутої частини покарання за попереднім вироком, отже вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначення покарання з постановленням в цій частині нового вироку.
При призначені засудженому покарання, колегія суддів відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини його вчинення та наслідки, обставину, яка пом'якшує покарання, наявність обставини, яка обтяжує покарання - рецидив злочину, а також дані про особу винного, який вчинив злочин під час виконання постанови суду про скасування звільнення від покарання з випробуванням за попередім вироком, таким чином не зробивши для себе необхідні висновки.
Водночас колегія суддів бере до уваги, що засуджений визнав свою винність, заподіяна злочином шкода частково усунута, а тому вважає можливим частково задовольнити апеляцію прокурора, приєднавши до призначеного покарання за даним вироком один рік позбавлення волі на підставі ст.71 КК України, остаточно призначивши покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Саме таке покарання на думку колегії суддів буде відповідати вимогам кримінального закону і є необхідним та достатнім для досягнення його мети.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити засудженому без зміни.
На підставі викладеного, керуючись п. п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, ст. 378 КПК України 1960 року, колегія суддів,
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої
інстанції частково задовольнити.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання скасувати.
Постановити у цій частині новий вирок.
За ч. 3 ст. 185 КК України призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21.12.2008 року у виді одного року позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 09.06.2012 року.
Зарахуватии у строк відбуття покарання перебування під вартою з 25.06.2008 року по 22.12.2008 року.
В решті вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Вирок апеляційного суду Київської області може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді: