м. Київ
27 лютого 2013 року 2а-6041/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені у розмірі 21 804, 05 грн.
У позовній заяві позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень - жовтень 2012 рік. Вказана заборгованість підтверджується даними звіту, поданого відповідачем особисто до органів Пенсійного фонду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання 27 лютого 2013 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Відповідачу направлялись судові повістки за адресою, вказаною у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, а саме: 07300, АДРЕСА_1.
Однак, до суду повернувся конверт з довідкою пошти ф. 20 - «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини одинадцятої статі 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи наведене, відповідач у справі вважається повідомленим про розгляд справи, належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених представників сторін та у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно зі статтею 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України 08.07.2010 № 2464-VІ), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ, платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно з частиною першою статті 9 Закон України від 08.07.2010 № 2464-VІ , єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (частина восьма статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області подано звіти про нарахування єдиного внеску за квітень - жовтень 2012 року, в яких відповідач самостійно визначив суми єдиного внеску, а саме у квітні 2012 року - 2661, 70 грн., з яких не сплачено 231, 77 грн., за травень 2012 року у розмірі 2661, 70 грн., за червень 2012 року у розмірі 2661, 70 грн., за липень 2012 року у розмірі 2681, 16 грн., за серпень 2012 року у розмірі 2234, 31 грн., за вересень 2012 року у розмірі 2234, 31 грн. та у жовтні 2012 у розмірі 2266, 76 грн.
Відповідно до статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У зв'язку з несплатою (неперерахуванням) відповідачем сум єдиного внеску, до позивача було застосовано штрафні санкції та пеню у розмірі 6 832, 34 грн. згідно рішення від 08.06.2012 № 834 та рішення від 24.04.2012 № 0620. Вказані рішення отримані відповідачем засобами поштового зв'язку, що підтверджується копіями поштових повідомлень про вручення рекомендованого листа № 0730102904433 та № 0730103084987, які наявні в матеріалах справи.
При цьому, вказані рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувались. Станом на день розгляду справи доказів щодо оскарження рішень та суми недоїмки, відповідачем суду не надано.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені у розмірі 21 804 (двадцять одна тисяча вісімсот чотири) гривні 05 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Терлецька О.О.