ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
19 лютого 2013 року Справа № 2а-10383/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої cудді - Потабенко В.А.
за участю секретаря - Гойни Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
ДПІ в Сихівському районі м. Львова звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 72990,55 грн. заборгованості, що виникла з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.
Представник ДПІ в Сихівському районі м. Львова до судового засідання подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав у повному обсязі.
Відповідач ФОП ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у запереченні, поданому 29.12.2012 року в судовому засіданні представником позивачки, суть яких зводиться до наступного. Відповідачка зазначає, що у суду немає підстав стягувати з неї заборгованість в розмірі 72990,55 грн., яка виникла з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками перевірки, проведеної 21.10.2011 року, оскільки таких податкових повідомлень-рішень вона не отримувала, про наявність заборгованості та винесені рішення дізналася після отримання позовної заяви, тому, вимога про сплату боргу була направлена їй передчасно, а заборгованість перед ДПІ в Сихівському районі м. Львова необґрунтована.
Ні відповідачка, ні її представник в судове засідання 19.02.2013 року не з'явилися, не повідомили суду причини своєї неявки, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
За таких обставин, суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності представника позивача та ФОП ОСОБА_1 на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно наявної в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрована 02.11.2005 року виконавчим комітетом Львівської міської ради за адресою АДРЕСА_1.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивачем дотримання відповідачкою вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 07.10.2011 року, що проводилася з 13.10.2011 року по 19.10.2011 року, ДПІ в Сихівському районі м. Львова складено акт № 3924/17-2/НОМЕР_1 від 21.10.2011 року, яким встановлено ФОП ОСОБА_1 порушення:
- ст. 13, ст. 14 ДКМ України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992 року із змінами та доповненнями, донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2010 рік на загальну суму 12942,18 грн.;
- ст. 177 ПК України, донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік на загальну суму 11488,37 грн.;
- ст. 187, п. 181.1 ст. 181, ст. 188 ПК України, донараховано ПДВ в розмірі 46858,00 грн.;
- неподання податкових декларацій з ПДВ за період з січня по жовтень 2011 року, чим порушено п. 203.1 ст. 203, п. 202.1 ст. 202 ПК України.
На підставі даного акта, ДПІ в Сихівському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 5718061721 від 28.10.2011 року на суму 48559,00 грн. за платежем податок на додану вартість (з них, 46858,00 грн. за основним платежем та 1701,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій);
- № 5718051721 від 28.10.2011 року на суму 24431,55 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб (з них, 24430,55 грн. за основним платежем та 01,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).
В матеріалах справи наявна копія супровідного листа про направлення податкових повідомлень-рішень відповідачці та копія повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції ОСОБА_1, що була направлена на адресу АДРЕСА_1, із розпискою про одержання вказаної кореспонденції.
Крім того, судом оглядались оригінали як повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції ОСОБА_1, так і квитанція про оплату вартості такого пересилання.
З долученого до матеріалів справи спеціального витягу з ЄДР вбачається, що згідно відомостей відносно ФОп ОСОБА_1, в реєстрі, адреса реєстрації відповідачки наступна: 79049,АДРЕСА_1.
Крім того, згідно п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
За таких обставин суд вважає, що оскільки на повідомленні про вручення рекомендованої кореспонденції є підпис уповноваженої особи гр. ОСОБА_1, відповідачці належним чином направлено податкові повідомлення-рішення та отримано такі.
Таким чином, в судовому засіданні спростовано твердження відповідачки про те, що нею не було отримано прийнятих повідомлень-рішень від 28.10.2011 року № 5718061721 та № 5718051721 та що вона не знала про їх винесення.
З урахуванням вимог п.п. 59.1 та 59.4 ст. 59 ПК України, 11.01.2012 року ДПІ в Сихівському районі м. Львова виставлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу № 13 на суму 72990,55 грн. (з них, 71288,55 грн. основний платіж, 1702,00 грн. штрафні (фінансові) санкції). В матеріалах справи наявний доказ отримання відповідачкою зазначеної вимоги. Водночас, така вимога ФОП ОСОБА_1 не оскаржена, так само як і податкові повідомлення-рішення від 28.10.2011 року.
Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до п. 54.3.1 ст. 54 ПК, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Крім того, згідно п. 54.3.3 ст. 53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п. 1 ст. 109 Кодексу, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 59.1 ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Згідно п. 20.1.28 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки № 12970 від 14.11.2012 року, станом на 13.11.2012 року заборгованість ФОП ОСОБА_1 становить 72990,55 грн. з ПДВ та податку на доходи фізичних осіб.
На даний час вказана сума податкового зобов'язання є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.
Враховуючи все вищенаведене, а також п. 20.1.18 ст. 20 ПК України, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 28, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4, що зареєстрована за адресою: 79049,АДРЕСА_1) до бюджету податковий борг в сумі 72990 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень 55 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 24.02.2013 року.
Суддя Потабенко В.А.