Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого-суддіОрлянської В.І.
суддів Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,
за участю прокуроразасудженого Таргонія О.В.,ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні 31 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 5 червня 2012 року.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 березня 2012 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за:
- ч. 2 ст. 364 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком 2 роки;
- ч. 2 ст. 366 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 2 роки.
Вирішено питання щодо речових доказів ст. 81 КПК України (в редакції 1960 р.).
Як установив суд, ОСОБА_5 протягом грудня 2006 - квітня 2007 років, перебуваючи на посаді Пироговецького сільського голови, будучи службовою особою, умисно, всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, в порушення вимог п. б ч. 1 ст. 12, ст. 118 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», склав, підписав, скріпив печаткою та видав завідомо неправдиві рішення сесії Пироговецької сільради про надання в приватну власність 8 земельних ділянок.
На підставі цих завідомо неправдивих рішень протягом листопада-грудня 2007 року було виготовлено технічну документацію із землеустрою для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та отримано кількома особами акти на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, внаслідок чого незаконно вилучено 1,20 га земель Пироговецької сільської ради, вартість яких згідно грошової оцінки складає 49 200 грн.
Крім того, ОСОБА_5 у вересні 2007 року за аналогічних обставин склав та видав завідомо неправдиве рішення Пироговецької сільської ради, на підставі якого було виготовлено технічну документацію із землеустрою для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та отримано акти на ще 9 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, внаслідок чого із земель сільради незаконно вилучено 17 га землі, вартість яких згідно грошової оцінки складає 155166 грн.
Також протягом жовтня-листопада 2007 року ОСОБА_5, перебуваючи на посаді Пироговецького сільського голови, будучи службовою особою, умисно, всупереч інтересам служби, склав та видав завідомо неправдиве рішення сільради про виділення у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ще однієї земельної ділянки площею 0, 2015 га, хоча достовірно знав, що таке питання на розгляд сесії сільради не виносилося і рішення не приймалося. На підставі вказаного рішення було виготовлено технічну документацію для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, чим спричинено шкоду у сумі 9470,50 грн.
Всього внаслідок видачі ОСОБА_5 завідомо неправдивих рішень сесії та довідок було незаконно вилучено 18,4015 га земель Пироговецької сільради загальною вартістю 213786,50 грн., чим спричинено тяжкі наслідки інтересам держави.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 5 червня 2012 року вирок районного суду змінено, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а саме ст. 75 КК України та м'якістю призначеного засудженому покарання. Вказує, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з виробуванням, не врахувавши того, що вчинений злочин завдав велику шкоду.
На касаційну скаргу прокурора надійшли заперечення від ОСОБА_5
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, пояснення засудженого ОСОБА_5, який просив залишити касаційну скаргу без задоволення, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинів та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюється.
При призначенні ОСОБА_5 покарання суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання. Зокрема, судом враховано те, що ОСОБА_5 засуджується вперше, визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому злочині, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, є особою похилого віку, страждає на тяжке захворювання та є інвалідом другої групи. Також судом апеляційної інстанції враховано те, що частина із земельних ділянок, які були незаконно передані особам завдяки діям ОСОБА_5, зазначеним у вироку, на цей час передані їм на законних підставах. Таким чином, наслідки вчиненого ОСОБА_5 злочину були частково усунуті.
Тому висновок колегії суддів апеляційного суду про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням є таким, що не суперечить ст. 75 КК України.
Відповідно наведені у касаційній скарзі прокурора доводи про неправильне застосування кримінального закону, що потягло за стобою призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину та його особі, є непереконливими.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (в редакції 1960 р.).
На підставі викладеного, та керуючись статтями 394-396 КПК України п.п.11,15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України 2012 року, колегія суддів,-
Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 5 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, - без задоволення.
В.І. Орлянська І.Г. Тельнікова С.І. Кравченко