18 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Кафідової О.В., Мазур Л.М.,
Писаної Т.О., Юровської Г.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та малолітньої ОСОБА_7, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6, треті особи: Служба у справах дітей Кіровоградської міської ради, якій делеговані повноваження органу опіки та піклування, Сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ПМУ УМВС України в Кіровоградській області, Кіровоградський міський відділ міліції УМВС України в Кіровоградській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття із реєстраційного обліку,
У грудні 2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_5, звернулись до суду з вищевказаним позовом.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 24 липня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилено, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 24 липня 2012 року залишено без змін.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 71, 72 ЖК України.
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявників, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, вони надали ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2011 року.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Відповідно до п. 7 зазначеної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.
Із доданої до заяви ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2011 року вбачається, що вказаною ухвалою справу передано на новий судовий розгляд, що свідчить про те, що спір у справі остаточно не вирішено й не застосовано норм матеріального права для вирішення спору по суті, а тому на зазначену ухвалу, виходячи з вищевказаного, не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.
Із урахуванням вищевказаного, колегія суддів дійшла висновку про те, що у допуску до провадження Верховного Суду України справи необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та малолітньої ОСОБА_7, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6, треті особи: Служба у справах дітей Кіровоградської міської ради, якій делеговані повноваження органу опіки та піклування, Сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ПМУ УМВС України в Кіровоградській області, Кіровоградський міський відділ міліції УМВС України в Кіровоградській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття із реєстраційного обліку відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді: О.В. Кафідова
Л.М. Мазур
Т.О. Писана
Г.В. Юровська