Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,
за участю прокурора Чорної І.С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_2,
розглянула 12 лютого 2013 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційними скаргами останнього та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2011 року та на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2012 року.
Вказаним вироком засуджено
ОСОБА_1, 1987 р. н., судимого 12.10.2009 р. за ч. 1 ст. 185, ст. 75 КК України на 1 рік позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку, громадянина України,
· за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
· за ч. 1 ст. 296 КК України на 2 роки обмеження волі;
· на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 3 роки позбавлення волі;
· на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно на 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2012 року цей вирок залишено без зміни.
Згідно вироку, ОСОБА_1, 22 січня 2010 року, перебуваючи з 3 до 8 години у стані алкогольного сп'яніння в кафе «Шанс» на вул. Леніна, 27-а у м.Знам'янка Кіровоградської області, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, розбив дзеркало та зламав дерев'яні столи, вартістю 800 грн кожний, не звертав уваги на зауваження працівників кафе, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою та спробував вдарити одного з них, а на вимогу власниці закладу щодо відшкодування завданих збитків, намагався показати їй свої статеві органи та нецензурно лаявся.
Він же, 18 лютого 2011 року, приблизно о 21 годині, проник в будинок ОСОБА_3 АДРЕСА_1, звідки викрав майно вказаного потерпілого загальною вартістю 276 грн 84 коп.
У касаційних скаргах:
· прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд;
· засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та порушення кримінально-процесуального закону, просить ці ж судові рішення змінити, виправдавши його за ч. 3 ст. 185 КК України через відсутність в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1, які підтримали скаргу останнього, та прокурора, який не підтримав скаргу прокурора і просив залишити оскарженні рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів визнає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають, а неповнота досудового та судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга засудженого в даній справі, самі по собі, згідно ст. 367 КПК України, є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку.
Твердження засудженого про недоведеність його винуватості у вчиненні повторної крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, є безпідставним, оскільки протилежні висновки суду в цій частині ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Такі висновки відповідають показанням потерпілого ОСОБА_3 про крадіжку у нього чавунних плит; показанням свідка ОСОБА_4 про продаж ОСОБА_1 чавунних плит, які останній приніс у мішку; даними протоколу огляду місця події та довідки про вартість викрадених плит (т. 2 а. с. 3, 5-6, 35).
Визнавши ці докази достовірними, суд дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Отже, усупереч твердженням засудженого в касаційній скарзі, суд правильно застосував кримінальний закон.
Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого є необґрунтованими, оскільки покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів та особи ОСОБА_1, який скоїв хуліганство у стані алкогольного сп'яніння, що суд правильно визнав обставиною, яка обтяжує відповідальність.
Отже, призначене засудженому покарання є справедливим.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи поданих на вирок апеляцій і, у відповідності до вимог ст. 377 КПК України, докладно вмотивувавши свої висновки, правильно залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтуванні та справедливі рішення, при розгляді даної справи допущено не було.
Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кримінального процесуального кодексу України та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів
Вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційні скарги останнього та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - без задоволення.
Судді:
Г. Животов Є. Пузиревський А. Крещенко