18 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,
Кафідової О.В., Писаної Т.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 14 вересня 2012 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія - 2006», Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Криворізької філії публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», про визнання недійсним звіту про оцінку майна, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності,
встановила:
У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив, визнати недійсними звіт від 11 квітня 2011 року про оцінку майна - житлового будинку АДРЕСА_1 та протокол № 10/136/11/А з проведення торгів з продажу цього житлового будинку, затверджений 29 червня 2011 року.
Свої вимоги мотивував тим, що при здійсненні дій щодо примусового стягнення з нього заборгованості за виконавчим документом відносно нього ТОВ «Полонія-2006» та оцінщик ОСОБА_5 допустили грубі порушення норм діючого законодавства, при наданні звіту про оцінку майна - житлового будинку АДРЕСА_1 який належить йому на праві приватної власності. Відділом державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області при проведенні опису арештованого майна та поданні заявки на проведення торгів вказаного майна, приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» при повідомленні через засоби масової інформації про характеристики об'єкту прилюдних торгів теж допущені порушення.
В свою чергу ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, в якому просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_3 судові витрати. Свої вимоги обґрунтовував тим, що придбав вищезазначений будинок на прилюдних торгах, а його право на цей будинок безпідставно оспорюється ОСОБА_3
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 квітня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним звіт про оцінку майна - житлового будинку АДРЕСА_1 від 11 квітня 2011 року, який зроблено ТОВ «Полонія-2006», оцінщиком ОСОБА_5
Визнано недійсним протокол №10/136/11/А, затверджений 29 червня 2011 року, з проведення торгів приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» з продажу житлового будинку АДРЕСА_1
В зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Рішення апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2012 року залишено без змін.
У січні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 14 вересня 2012 року, рішення апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2012 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права, а саме ст. ст. 16, 203 ЦК України.
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на:
· ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2012 року;
· ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року;
· ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2011 року;
· ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 червня 2010 року;
· постанову Верховного Суду України від 21 травня 2012 року;
· ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 жовтня 2007 року.
Відповідно до ст. 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
До заяви про перегляд судового рішення заявником подано клопотання про поновлення строку на звернення із заявою, вказуючи на поважність пропуску встановленого строку, а саме на несвоєчасне отримання копії ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 14 вересня 2012 року.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Причини пропуску строку, зазначені заявником, з урахуванням доданих до заяв матеріалів можна визнати поважними.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК, можуть бути рішення:
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
Вищого адміністративного суду України;
Вищого господарського суду України;
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції;
Апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697-V.
Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковою є умова, щоб цими рішеннями, які набрали законної сили, вирішено спір по суті, та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
З урахуванням викладеного не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, на постанови Верховного Суду України, оскільки вони не є судовим рішенням суду касаційної інстанції.
Крім того, Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.
З урахуванням вказаного, посилання ОСОБА_3 на підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, на ухвали суду касаційної інстанції, якими скасовано судові рішення, а справи передані на новий розгляд, не є підтвердженням підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Наведені заявником доводи не містять ознак неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, оскільки встановлені фактичні обставини даної справи та справ в яких постановлені ухвали від 24 жовтня 2007 року та 06 червня 2012 року є різними.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
ухвалила:
Поновити ОСОБА_3 строк на подання заяви про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 14 вересня 2012 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2012 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія - 2006», Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області, третя особа: публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Криворізької філії публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», про визнання недійсним звіту про оцінку майна, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 14 вересня 2012 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2012 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді: М.В. Дем'яносов
О.В. Кафідова
В.М. Коротун
Т.О. Писана