Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.
іменем України
"27" лютого 2013 р. Справа № 0670/5301/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
при секретарі Зеліковій О.В. ,
за участю сторін:
від позивача: Весельської М.О., представника за дорученням;
від відповідача: Кінзерської Н.В., представника за дорученням;
Мезенцева О.О., представника за дорученням,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" грудня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року пзов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 27.04.2012 року №0000071504.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, вважаючи, зокрема, що судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи.
У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Представник позивача в засіданні проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржену постанову законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення, зважаючи на таке.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" звернулось до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Житомирі від 27.04.2012 року №0000071504. В позові вказує, що на підставі акту перевірки від 07.03.2012 року №1560/23-2/33644098 пpo результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" з питань правомірності поданого уточнюючого розрахунку за листопад 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2011 року, ДПІ у м.Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 року №0000071504, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року в розмірі 953270 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 238317,00 грн. за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Вказане рішення прийняте за результатами розгляду скарги ДПС в Житомирській області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним правомірно сформований податковий кредит у періодах отримання податкових накладних. Договори з ТОВ "Профіт Фактор", ТОВ "ТД "Жиомирський картонний комбінат", ПП "ВКФ Конар - Нова" були укладені з метою реального отримання товарів за даними договорами та реальної сплати ТОВ "Житомирський картонний комбінат" коштів за зобов'язаннями. Крім того, зазначає, що при прийманні товарно - матеріальних цінностей, відповідно до чинного законодавства, складаються договори на їх поставку, видаткові накладні, податкові накладні і вважає, що даних документів достатньо для ведення бухгалтерського та податкового обліку. Товарно - транспортна накладна не застосовується при обліку купівлі - продажу ТМЦ. Законодавчо встановлено лише одне обмеження щодо включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ - відсутність податкової накладної. Отже, вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі від 27.04.2012 року №0000071504 підлягає скасуванню в повному обсязі.
З приводу вимог скарги колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
В ході перегляду рішення встановлено, що державною податковою інспекцією у м.Житомирі проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" з питань правомірності поданого уточнюючого розрахунку за листопад 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2011 року, за результатами якої складений акт 07.03.2012 року №1560/23-2/33644098.
Перевіркою встановлено, що товариством:
- в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за листопад 2011 року в розмірі 440709,96 грн., за грудень 2011 року в розмірі 761452,00 грн.;
- в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за листопад 2011 року в розмірі 88822,71 грн.;
- в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України безпідставно сформовано податковий кредит з вартості придбаних ТМЦ за листопад 2011 року на суму ПДВ 440709,96 грн., за грудень 2011 року на суму 761451,88 грн., які отримано у перевіреному періоді від осіб, які мають певні ознаки фіктивності та по яких відсутні товарно-транспортні накладні.
На підставі вказаного акту ДПІ у м.Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 року №0000071504, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року в розмірі 953270 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 238317,00 грн. Вказане рішення прийняте за результатами розгляду скарги ДПС в Житомирській області.
За результатами розгляду первинної скарги на рівні державної податкової служби в Житомирській області скарга TOB «Житомирський картонний комбінат» була задоволена частково, а саме: зменшено за результатами перевірки бюджетне відшкодування в сумі 2801754 грн., знято залишок від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року в сумі 355410 грн., також скасована штрафна санкція у розмірі 700439,00 грн.
Апеляційний суд вважає помилковими висновки податкового органу з огляду на наступне.
В акті перевірки зазначено, що попередньою перевіркою правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2011 року (акт від 01.02.2012 року №668/23-2) встановлено завищення податкового кредиту в сумі 88822 грн. 71 коп. внаслідок порушення п.201.10 Податкового кодексу України. Вказане порушення призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового поточного звітного періоду по рядку 21.1 Декларації за грудень 2011 року згідно встановленого Порядку її заповнення (а.с.33).
Жодного рішення за результатами попередньої перевірки податковим органом не приймалось.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Отже, платник ПДВ має право включити до складу податкового кредиту звітного періоду отримані податкові накладні, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів, незалежно від дати їх отримання від постачальника товарів/послуг.
Така ж правова позиція викладена і в листі Державної податкової інспекції України №1120/7/15-3417-22 від 13.01.2012 року.
Таким чином, на думку колегії суддів, нарахування податкових зобов'язань податковим органом проведено неправомірно.
В акті перевірки зазначено, що в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за листопад 2011 року в розмірі 440709,96 грн., за грудень 2011 року в розмірі 761452,00 грн. Зазначене порушення пов'язано з господарськими операціями позивача і ТОВ "Профіт Фактор", ТОВ "ТД "Житомирський картонний комбінат", ПП "ВКФ "Конар-Нова", які, на думку податкового органу, мають певні ознаки фіктивності.
По взаємовідносинах з TOB «Профіт Фактор», TOB «ТД «Житомирський картонний комбінат» та ПП «ВКФ «Конар-Нова» в акті перевіряючими описана інформація загального характеру, яка взята з бази даних Бест звіт про те, що в підприємств мала чисельність працівників, відсутні основні фонди для здійснення господарської діяльності чисельність працівників, вони мають в своєму ланцюгу постачальників, які, на думку перевіряючих, відповідно до автоматизованих баз даних податкової служби потребують додаткового відпрацювання, на підставі чого й робиться висновок про фіктивність суб'єктів підприємництва.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт Фактор» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" (покупець) укладено договір поставки макулатури №73/м від 07.07.2011 року відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати партіями у власність покупцеві макулатуру, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити її. Марка, ціна, кількість, умови та терміни поставки макулатури визначається специфікаціями, що підписуються сторонами на кожну поставку макулатури та є невід'ємними частинами цього договору (а.с.154-156 т.1).
Згідно п.3.2 даного договору постачальник надає покупцю для оплати: рахунок, податкову накладну та видаткову накладну. Розрахунки за кожну одержану партію макулатури покупець здійснює безпосередньо з постачальником, безготівково, шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок, вказаний у п.8 договору.
На виконання умов даного договору постачальником виписувались видаткові накладні (а.с.167-170, 172, 175, 177, 186, 189, 190-193, 195, 209, 210, 220, 221, 224, 226 т.1), податкові накладні (а.с.64,65,68,69,74,75,76,78,87,88,93,103,107,11,114,115,118,129,131,135 т.1).
Податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.
На час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ТзОВ "Профіт Фактор" був зареєстрований як платник податку на додану вартість та перебував в Державному Реєстрі юридичних осіб.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Житомирський картонний комбінат" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" (покупець) укладено договір поставки макулатури №41/м від 01.03.2011 року відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати партіями у власність покупцеві макулатуру, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити її. Марка, ціна, кількість, умови та терміни поставки макулатури визначається специфікаціями, що підписуються сторонами на кожну поставку макулатури та є невід'ємними частинами цього договору (а.с.151-153 т.1).
Згідно п.3.2 даного договору постачальник надає покупцю для оплати: рахунок, податкову накладну та видаткову накладну. Розрахунки за кожну одержану партію макулатури покупець здійснює безпосередньо з постачальником, безготівково, шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок, вказаний у п.8 договору.
На виконання умов даного договору постачальником виписувались видаткові накладні (а.с.160,161162,163,171,173,174,176,178,179,180,181,182,183,184,185,187,188,194,196,198,199,200,201,203,204,205,206,207,208,211,212,213,214,215,216,217,218,219,222,223,227,228,229,230-233,234,235 т.1), податкові накладні (а.с.59-63, 66, 67, 70, 71, 73, 77, 79, 80, 81, 82,83, 84, 85, 86, 89, 90, 91, 92, 94, 95, 97, 98, 99, 100, 101, 104, 105, 106, 108, 109, 110, 112, 116, 117, 119, 121, 122, 123, 124, 126, 127, 128, 130, 132, 133, 134 т.1).
Податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.
На час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ТзОВ "ТД "Житомирський картонний комбінат" був зареєстрований як платник податку на додану вартість та перебував в Державному Реєстрі юридичних осіб.
Між приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Конар-Нова" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" (покупець) укладено договір поставки №142/П від 05.10.2011 року відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати партіями у власність покупцеві хімікати (товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити його (а.с.157-159 т.1).
Згідно п.3.2 даного договору розрахунки за кожну одержану партію товару покупець здійснює безпосередньо з постачальником, безготівково, шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок, вказаний у п.8 договору.
На виконання умов даного договору постачальником виписувались видаткові накладні (а.с.164,165,166,197,202, 225,230), податкові накладні (а.с.72,96,102,113,120,125).
Податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.
На час здійснення господарських операцій контрагент позивача - приватне підприємство "Виробничо - комерційна фірма "Конар-Нова" було зареєстровано як платник податку на додану вартість та перебувало в Державному Реєстрі юридичних осіб.
В акті перевірки не ставиться під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, немає застережень щодо форми заповнення первинної документації.
Крім того, слід зазначити, що суд не погоджується з висновком відповідача про нікчемності договору від 07.07.2011 року №73/М, який зроблений на підставі аналізу відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, оскільки він спростовується довідкою ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 17.09.2012 року №828/22-911/37416280 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Профіт Фактор» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Житомирський картонний комбінат», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року» та довідкою №67/227-36901403 від 12.04.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ПП "ВКФ"Конар-Нова" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Житомирський картонний комбінат», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року», якими підтверджено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з позивачем (а.с.106-110 т.2, 29-32 т.3).
Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, то суд зазначає, що Державна адміністрація автомобільного транспорту у листі від 21.04.2010 року №1802-04/09/19-10 та Державний комітет статистики України у листі від 13.10.2000 року №08-01-8/93 вказують на рекомендаційний характер застосування єдиної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи (у тому числі товарно-транспортної накладної).
Відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для невіднесення до складу податкового кредиту ПДВ по придбанню продукції (гофрокартону). Зазначене включення можливо на підставі відповідних накладних на отримання товару та податкових накладних, які є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
Судом встановлено, що здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Профіт Фактор" (м.Київ), ТОВ "ТД "Житомирський картонний комбінат" (м.Київ) та ПП "Виробничо - комерційна фірма "Конар - Нова" (м.Алчевськ) підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача.
Щодо визнання податковим органом договору між позивачем і вказаними контрагентами нікчемним, то відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно зі ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Проте у даному випадку не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів про умисність укладення угоди між позивачем і ТОВ "Профіт Фактор" (м.Київ), ТОВ "ТД "Житомирський картонний комбінат" (м.Київ) та ПП "Виробничо - комерційна фірма "Конар-Нова" (м.Алчевськ) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
До справи ДПІ у м.Житомирі не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.
Реальне настання правових наслідків за визначеними ДПІ у м.Житомирі правочинами підтверджені і не оспорюється висновками акту документальної перевірки. Так, контрагент позивача виконав повністю взяті на себе зобов'язання по постачанню товару, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбання ТМЦ. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатив податки.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Отже, нарахування податкових зобов'язань по зазначеним вище господарським операціям податковим органом проведено неправомірно.
В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено контрагентів, які приймали участь у формуванні податкового кредиту ТОВ "Житомирський картонний комбінат" та по яких відсутні товарно-транспортні накладні за листопад 2011 року на суму ПДВ 110307,41 грн., за грудень 2011 року на суму ПДВ 200360,39 грн. та перераховані назви контрагентів (а.с.32 т.1).
Відповідно до ст.9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерську та фінансову звітність в Україні» підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксую здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідно до чинного законодавства, при прийманні товарно-матеріальних цінностей підприємства повинні оформлювати наступні документи і саме вони були надані TOB «Житомирський картонний комбінат» перевіряючим, а саме: договори поставки макулатури та інших товарно-матеріальних цінностей, видаткові податкові накладні. Дані документи оформлені відповідно до вимог законодавства, даних документів достатньо для ведення бухгалтерського та податкового обліку.
В акті перевірки не зазначено, що надані документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та не вказано, що підприємство допустило будь-які порушення при оформленні первинних бухгалтерських документів.
Суд першої інстанції правильно вказав, що відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для невіднесення до складу податкового кредиту ПДВ по придбанню продукції (гофрокартону). Зазначене включення можливо на підставі відповідних накладних на отримання товару та податкових накладних, які є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Товарно-транспортна накладна регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу та підтверджує транспортні виграти постачальника. Тобто, для ведення податкового обліку купівлі-продажу матеріальних цінностей товарно-транспортна накладна не застосовується.
У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 ПК України).
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п .198.6 ст.198 ПК України).
Податковим кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ - відсутність податкової накладної.
Отже, інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.
Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій додатково подані копії товарно-транспортних накладних
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що суд попередньої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи скарги не є переконливими, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Підстави для скасування постанови відсутні, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" грудня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко
Повний текст cудового рішення виготовлено "27" лютого 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обсмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" майдан Станішевський,7,м.Житомир,10019
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області м-н Перемоги, 2,м.Житомир,10014