Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів: Орлової С.О., Квасневської Н.Д.,
за участю прокурора Сорокіної О.А.,
захисника ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2012 року щодо нього.
Зазначеним вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі.
Вирішено питання про судові витрати і речові докази.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 15 січня 2012 року приблизно о 13 год у спальні будинку за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 у ході сварки зі своєю дружиною ОСОБА_3, на грунті особистої неприязні, у стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи умисел на позбавлення ОСОБА_4 життя, який виник раптово, діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що завдає потерпілій особливих фізичних страждань, облив бензином її та предмети, що знаходилися поряд, і підпалив. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 настала смерть потерпілої від термічного опіку 2-4 ступеня.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 ставить питання про скасування судових рішень і направлення справи на нове розслідування. При цьому не погоджується з висновками судів про наявність у його діях прямого умислу на позбавлення потерпілої життя, вказуючи, що судові рішення ґрунтуються головним чином на його показаннях на досудовому слідстві, даних унаслідок застосування недозволених методів слідства. Вважає недоведеним вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння. Крім цього, посилається на необґрунтовану суворість призначеного йому покарання, зазначаючи, що суди не дали належної оцінки тим обставинам, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має незадовільний стан здоров'я, є пенсіонером і має на утриманні матір похилого віку.
На касаційну скаргу засудженого потерпіла ОСОБА_5 подала заперечення, в яких просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Заслухавши доповідь суді, захисника, котрий підтримав касаційну скаргу, прокурора, який просив залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 367-369 КПК України доводи щодо однобічності або неповноти дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи є предметом перевірки апеляційного суду, який згідно зі ст. 366 КПК України має право на скасування вироку суду з зазначених підстав.
Доводи засудженого ОСОБА_2 про відсутність у нього умислу на вбивство ОСОБА_3, аналогічні наведеним у касаційній скарзі, були ретельно перевірені апеляційним судом, який визнав їх такими, що не відповідають зібраним у справі доказам. При цьому суд апеляційної інстанції дотримався вимог ст. 377 КПК України, належним чином проаналізував усі доводи, викладені в апеляціях засудженого та його захисника на вирок місцевого суду, на кожний із них дав вичерпну і переконливу відповідь та прийняв обґрунтоване рішення про залишення апеляції без задоволення.
Погоджуючись із рішенням місцевого суду, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, за наведених у вироку обставин частково підтверджено показаннями в судовому засіданні самого засудженого, який не заперечував, що після сварки з дружиною приніс у будинок каністру з бензином, облив ним одяг, тіло ОСОБА_3, предмети поряд і кинув у потерпілу сірники (т. 2, а. с. 33-зворот-35).
Крім цього, суди обґрунтовано поклали в основу прийнятих рішень оголошені на підставі ст. 301 КПК України показання ОСОБА_2 під час досудового слідства, в яких засуджений у присутності запрошеного ним захисника чітко й послідовно вказував, що навмисно облив бензином потерпілу і речі поряд та підпалив за допомогою сірника (т. 1, 42-46, 52-59, 94-95, 196-198).
Такі свідчення повністю узгоджувалися з даними, які містяться в досліджених судом: протоколах огляду місця події; висновку пожежно-технічної експертизи про те, що причиною пожежі стало займання пароповітряної суміші інтенсифікатора горіння (певної легкозаймистої чи горючої рідини) з ознаками попередньої підготовки події, а осередок пожежі знаходився в місці розташування ліжка потерпілої; висновку судово-медичної експертизи про виявлення в ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у виді термічного опіку 2-4 ступеня практично по всій поверхні тіла й голови, що виник від дії полум'я на тіло прижиттєво і став причиною смерті; поясненнями в судовому засіданні експерта ОСОБА_6 про те, що найімовірніше тіло потерпілої було повністю облито легкозаймистою рідиною; а також з іншими доказами у справі (т. 1, а. с. 7-13, 15-20, 30-36, 135-145, т. 2, а. с. 35-зворот-36, 58).
Показання ОСОБА_2 в судовому засіданні в тій частині, що він не запалював вогнище, а лише без умислу заподіяти смерть кинув у потерпілу коробку з сірниками, яка трапилася випадково, суди ретельно перевірили і дали їм критичну оцінку, мотиви чого виклали у прийнятих рішеннях. З висновками судів колегія суддів погоджується, оскільки такі показання не пояснювали механізму виникнення пожежі, були нелогічними й непереконливими, враховуючи, що перед цим засуджений, як він демонстрував під час відтворення обстановки і обставин події, навмисно приніс у будинок з іншого приміщення каністру з легкозаймистою речовиною, облив нею потерпілу і предмети навколишньої обстановки та взяв сірники, які знаходилися не поруч у кімнаті, а в коридорі (т. 1, а. с. 52-59). Для займання навіть облитих бензином речей недостатньо кидання коробки з сірниками, а необхідні активні цілеспрямовані дії - запалювання сірника, які в обстановці злочину ніхто інший, окрім ОСОБА_2, вчинити не міг.
Доводи засудженого про те, що первинні показання він дав унаслідок застосування недозволених методів слідства, перевірялися судами і не знайшли свого підтвердження.
Висновки судів щодо самостійності і добровільності показань ОСОБА_2 при проведенні слідчих дій узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, що були понятими під час відтворення обстановки і обставин події, слідчого ОСОБА_14, а також із висновком стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи, про те, що при дослідженні відеозапису відтворення обстановки і обставин події ознак психологічного впливу на ОСОБА_2 в його поведінці, мові та емоціях не виявлено та встановлено самостійність формування ним власних суджень (т. 1, а. с. 116-121, т. 2. а. с. 58).
Під час досудового слідства ОСОБА_2 із жодними скаргами на дії працівників міліції і з заявами про застосування недозволених методів слідства не звертався. З приводу заяв засудженого в судовому засіданні про застосування таких методів проведено перевірку за дорученням суду Сакською міжрайонною прокуратурою Автономної Республіки Крим, за результатами якої постановою від 26 квітня 2012 року в порушенні кримінальної справи щодо оперативних працівників Сакського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 366 КК України, відмовлено (т. 2, а. с. 51-52).
Доводи засудженого про те, що на момент вчинення злочину він не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, перевірені апеляційним судом і обґрунтовано спростовані показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про перебування ОСОБА_2 в такому стані під час пожежі, а також власними свідченнями засудженого на досудовому слідстві і в судовому засіданні про вживання ним спиртних напоїв напередодні вчинення злочину (т. 1, 45-46, 94-95, а. с. т. 2, а. с. 33, 37-38).
Дії ОСОБА_2, які виразилися в умисному вбивстві з особливою жорстокістю, правильно кваліфіковані за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
Вирішення судами питання про призначення покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
При цьому суди врахували ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким і характеризується підвищеною суспільною небезпекою, особу ОСОБА_2, який має похилий вік, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставин, які би пом'якшували покарання, у справі не встановлено, а як обставину, що обтяжує покарання, враховано вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, судами враховано, в тому числі, обставини, на які засуджений посилається в касаційній скарзі, та призначено йому покарання не в максимальних межах санкції ч. 2 ст. 115 КК України.
Призначене ОСОБА_2 покарання колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів та підстав для його пом'якшення не знаходить.
Порушень кримінально-процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень, у справі не встановлено.
Керуючись статтями 394-396 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI), п. п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
______________ ________________ __________________
М.Ф. Пойда С.О. Орлова Н.Д. Квасневська