79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.02.13 Справа№ 914/71/13
За позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства «Нова Надія Будівництва», м. Львів
за участю третьої особи: Львівської об'єднаної державної фінансової інспекції у Львівській області, м. Львів
про: стягнення 20 060,39 грн. завищеної вартості виконаних будівельних робіт
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Харко Л.М.
За участю представників сторін:
прокурор: Леонтьєва Н.Г.
від позивача: Томашук О.В. - головний спеціаліст юридичного відділу (довіреність
№ 36-вих-99 від 15.01.2013 року)
від відповідача: Корейба В.С. - директор
від третьої особи: Дусик Г.В. (довіреність № 13-35/388 від 18.01.2013 року)
Прокурору, представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 26.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради до Приватного підприємства «Нова Надія Будівництва» за участю третьої особи Львівської об'єднаної державної фінансової інспекції у Львівській області про стягнення 20 060,39 грн. завищеної вартості виконаних будівельних робіт.
Ухвалою суду від 08.01.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.02.2013 року. В судовому засіданні 05.02.2013 року оголошено перерву до 12.02.2013 року. В судовому засіданні 12.02.2013 року судом відхилено заяву прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки прокурором та позивачем не підтверджено будь-якими доказами, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. В судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем при виконанні робіт з капітального ремонту шатрового даху покрівлі у житловому будинку №20 на вул. Жовківській у м. Львові за договором підряду № 10 від 11.11.2010 р. завищено їх вартість на суму 20 060,39 грн., що встановлено в ході проведення Львівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією ревізії фінансово-господарської діяльності Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради за період 01.10.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №19-38/76 від 18.06.2012 року.
Прокурор та представник позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково в сумі 4 053,78 грн. з підстав, наведених у поданому 11.02.2013 року через канцелярію суду відзиві за вх. № 3704/13 на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що правомірність витрат з перевезення сміття до 25 км. по акту виконаних робіт за грудень 2010 року по капітальному ремонту шатрової покрівлі у житловому будинку № 20 по вул. Жовківській ум. Львові у відповідності до договору підряду № 10 від 11.11. 2010 року в об'ємі виконаних робіт на суму 859 гривень 00 копійок підтверджується подорожнім листом за період з 01 по 31 грудня 2010 року та довідкою-розрахунком № 3 від 23 січня 2013року. Витрати на придбання матеріалів, зокрема бруски на суму 4230 гривень 75 копійок, дошки в сумі 2735 гривень 92 копійки підтверджуються накладною № 460 від 26 березня 2011 року, саморізи в сумі 182 гривні 54 копійки - накладною №761 від 10 листопада 2010року, вартість матеріалів з нарахуваннями 8822 гривні 36 копійок, про що обґрунтовано у довідці-розрахунку № 29/01 від 29 січня 2013року. Правомірність витрат на використання автомобілів бортових вантажопідйомністю до 3 т. згідно відомості ресурсів на суму 402 гривень 00 копійок з нарахуваннями становить 519 гривень 78 копійок, що підтверджується довідкою-розрахунком № 3-а від 23 січня 2013року. Підтверджуються витрати в сумі 5805 гривень 47 копійок, які були не признані актом контрольного обміру від 01.06. 2012 року, про що обґрунтовано у довідці-розрахунку про зміни по контрольних обмірах.
04.02.2013 року представником третьої особи через канцелярію суду подано пояснення за вх.№3025/13 по справі, в яких зазначено, що в ході проведення ревізії Львівською об'єднаною інспекцією встановлено, що Приватним Підприємством «Нова Надія Будівництва» завищено вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 67 999,05 гривень, а Шевченківською районною адміністрацією ЛМР зайво оплачено кошти на суму 20 060,39 грн., а саме: внаслідок зайво врахованих робіт з очищення приміщень від сміття, (роботи, враховані переліком загальновиробничих витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду); не підтверджених витрат з перевезення сміття; розбіжністю між фактичною вартістю окремих видів будівельних матеріалів, списаних по даних обліку підприємства та вартістю будівельних матеріалів, зазначених в акті приймання виконаних будівельних робіт; розбіжністю між фактично виконаними роботами та роботами, зазначеними в акті приймання виконаних будівельних робіт; невірного застосування коефіцієнту для визначення адміністративних витрат; в порушення п. 3.1.10.11 ДБН Д. 1.1-1 -2000 «Правил визначення вартості будівництва» врахована вартість роботи автомобілів бортових на внутрішньо-будівельне транспортування від приоб'єктного складу до місця установки, чим порушено пункт 3.3.12 ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правил вартості будівництва в Україні».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Між Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради (Замовник) та Приватним підприємством «Нова Надія Будівництва» (Підрядник) укладено договір підряду № 10 від 11.11.2010 р. (надалі - Договір). Відповідно до п.1.1. Договору підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами виконати роботи по капітальному ремонту шатрової покрівлі у житловому будинку № 20 на вул. Жовківській у м. Львові, відповідно до календарного плану виконання робіт та договірної ціни, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно з п.2.1. Договору ціна договору складає 110 000,00 грн. У випадку зміни бюджетного фінансування ціна договору може коригуватись відповідно до бюджетного призначення та реального фінансування. В ціну договору входить вартість матеріалів (п.2.2 Договору).
На виконання умов Договору відповідачем було виконано підрядні роботи з капітального ремонту шатрового даху покрівлі у житловому будинку № 20 на вул. Жовківській у м. Львові на суму 110 000,00 грн., що підтверджується актом № 23 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, підписаним 15.12.2010 р. повноважними представниками сторін та скріпленим їх печатками. Претензій до якості виконаних робіт замовником не подано.
Львівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради за період 01.10.2009 по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №19-38/76 від 18.06.2012 року, ревізією встановлено, що Приватним Підприємством «Нова Надія Будівництва» завищено вартість виконаних будівельних робіт, а Шевченківською районною адміністрацією ЛМР зайво оплачено кошти в сумі 20 060,39 грн., зокрема, внаслідок: зайво врахованих робіт з очищення приміщень від сміття, (роботи, враховані переліком загальновиробничих витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду); не підтверджених витрат з перевезення сміття; розбіжністю між фактичною вартістю окремих видів будівельних матеріалів, списаних по даних обліку підприємства та вартістю будівельних матеріалів, зазначених в акті приймання виконаних будівельних робіт; розбіжністю між фактично виконаними роботами та роботами, зазначеними в акті приймання виконаних будівельних робіт; невірного застосування коефіцієнту для визначення адміністративних витрат; в порушення п. 3.1.10.11 ДБН Д. 1.1-1 -2000 «Правил визначення вартості будівництва» врахована вартість роботи автомобілів бортових на внутрішньо-будівельне транспортування від приоб'єктного складу до місця установки, чим порушено пункт 3.3.12 ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правил вартості будівництва в Україні».
Отже, Львівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією виявлено завищення підрядником вартості виконаних на користь замовника робіт на загальну суму 20 060,39 грн.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із встановлених судом обставин справи вбачається, що у даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договору підряду № 10 від 11.11.2010 р. з капітального ремонту шатрової покрівлі у житловому будинку № 20 на вул. Жовківській у м. Львові.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За змістом частини першої ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша ст. 843 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
У відповідності до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Виходячи з встановлених обставин, відповідачем виконано підрядні робіт та позивачем їх прийнято шляхом оформлення відповідного акту № 23 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, який підписано та скріплено печатками сторін без будь-яких зауважень і претензій зі сторони замовника. Позивачем оплачено у повному обсязі вартість фактично виконаних підрядних робіт, визначених за домовленістю сторін у Договорі підряду.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги обставинами, встановленими у акті ревізії Львівської об'єднаної державної фінансової інспекції №19-38/76 від 18.06.2012 р. Правовою підставою для повернення завищеної вартості виконаних будівельних робіт позивач називає положення статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз зазначеного положення дає підстави для висновку, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
- по-перше, має місце набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;
- по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Натомість, як убачається із матеріалів справи, правовою підставою перерахування коштів позивачем відповідачу у даному випадку був договір підряду від 11.11.2010 р. №10, а відтак ці кошти не можуть вважатися майном, набутим відповідачем без достатньої правової підстави, що виключає застосування до спірних правовідносин норм ст. 1212 ЦК України.
Вказане кореспондується з положеннями Постанови Верховного суду України від 22.01.2013 року № 5006/18/13/2012 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 липня 2012 року в справі № 5006/18/13/2012 за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до спільного підприємства «Агроспецмонтажник» про стягнення безпідставно сплачених коштів, в якій (постанові), зокрема, зазначається, що відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Оскільки між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено договір про оплатне виконання замовлення на капітальний ремонт трактора, а кошти, які ДП «Донецька залізниця» просить стягнути з СП «Агроспецмонтажник», отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. Виявлені внутрішньою ревізією ДП «Донецька залізниця» порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.
З матеріалів справи не вбачається, що даний договір підряду в частині визначення ціни був визнаний в установленому законом порядку недійсними у зв'язку з її завищенням чи до них були внесені відповідні зміни.
При цьому, позивач не навів правового обґрунтування заявленого позову, пославшись лише на акт №19-38/76 від 18.06.2012 р., складений Львівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією, який сам по собі не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем договірних зобов'язань і завдання позивачеві збитків, а відтак не свідчить про наявність підстав для задоволення даного позову.
Водночас, суд звертає увагу позивача, що наведене не позбавляє його права звернутися до суду з позовом про стягнення спірної суми грошових коштів за наявності інших обставин, як підстав позову.
Що стосується факту частково визнання відповідачем вимог позову, то суд не зв'язаний таким визнанням, оскільки така обставина не є безумовною підставою для задоволення позовних вимог в частині визнаних вимог.
Окрім того, відповідно до ч.6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Оцінюючи часткове визнання позову відповідачем в контексті згадуваної статті ГПК, суд виходить з того, що сторонами погоджено ціну (вартість) робіт, тобто такі правовідносини виникли з диспозитивних норм цивільного права (ЦКУ), які мають вищу юридичну силу по відношенню до підзаконних нормативно-правових актів, якими затверджувалися будівельні норми та стандарти (ДБН).
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, у позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У позові відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.02.2013 р.
Суддя Кидисюк Р.А