25.02.2013Справа № 901/167/13-г
За позовом Публічного акціонерного товариства Банку «Морський»
До відповідача - фізичної особи - підприємця Малікова Сергія Михайловича
про стягнення 1433913,74 грн.
Суддя Куртлушаєв М.І.
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Банк «Морський» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця Малікова Сергія Михайловича заборгованості за кредитним договором №290311 від 31.03.2011 у розмірі 1433913,74 грн., з яких заборгованість по процентам - 1237868,74 грн. та пеня - 109953,15 грн.; у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль Peugeot 407, 2006 р.в. № шасі VF36DRFJF21423844, державний № АК9776АІ, автомобіль Peugeot 407 ST, 2005 р.в. № шасі VF36DRFNE21339079, державний № АК6332АІ, які належать відповідачу, шляхом їх продажу з публічних торгів за початковою ціною, встановленою у договорі застави.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 1054 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 31.03.2011 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 290311-КЮ. Невиконання відповідачем зобов'язань за даним договором у частині щомісячної сплати процентів за користування кредитними коштами, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 1323960,59 грн., стало підставою для звернення позивача до суду.
21.01.2013 на адресу суду від Публічного акціонерного товариства Банку «Морський» надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи наступних документів: копії акту звірки взаємних розрахунків з доказами його відправлення відповідачеві, власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з цього спору.
Суд долучив вищезазначені документи до матеріалів справи.
07.02.2013 суд розпочав розгляду справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2013 доводи, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі та надав пояснення по суті позовних вимог. До того ж, представник позивача надав суду копію акту звірки взаємних розрахунків, підписану в двосторонньому порядку. Суд долучив його до матеріалів справи.
Відповідач у судовому засіданні 07.02.2013 позовні вимоги визнав в повному обсязі.
07.02.2013, після судового засідання, представник позивача через канцелярію суду надав заяву, в якій відмовляється від частини позовних вимог, а саме: «У рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль Peugeot 407, 2006 р.в. № шасі VF36DRFJF21423844, державний № АК9776АІ, автомобіль Peugeot 407 ST, 2005 р.в. № шасі VF36DRFNE21339079, державний № АК6332АІ, які належать відповідачу, шляхом їх продажу з публічних торгів за початковою ціною, встановленою у договорі застави.». При цьому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №290311 від 31.03.2011 у розмірі 1433913,74грн., з яких заборгованість по процентам - 1323960,59 грн. та пеня - 109953,15 грн. Також просить розглянути справу за відсутності представника позивача.
Водночас, відповідач надав заяву від 07.02.2013 про повну згоду з заявою позивача про відмову від частини позовних вимог та просить розглянути справу без його участі.
У судове засідання 25.02.2013 представник позивача та відповідач не з'явилися.
Враховуючи їх клопотання від 07.02.2013, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та представника позивача.
Розглянувши у судовому засіданні подану позивачем заяву про відмову від частини позовних вимог, суд ухвалою від 25.02.2013 прийняв відмову Публічного акціонерного товариства Банку «Морський» від частини позовних вимог, а саме: «У рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль Peugeot 407, 2006 р.в. № шасі VF36DRFJF21423844, державний № АК9776АІ, автомобіль Peugeot 407 ST, 2005 р.в. № шасі VF36DRFNE21339079, державний № АК6332АІ, які належать відповідачу, шляхом їх продажу з публічних торгів за початковою ціною, встановленою у договорі застави.», та припинив провадження у справі у цій частині на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, судом розглядаються позовні вимоги у частині стягнення з фізичної особи - підприємця Малікова Сергія Михайловича заборгованості за кредитним договором №290311 від 31.03.2011 у розмірі 1433913,74 грн., з яких заборгованість по процентам - 1323960,59 грн. та пеня - 109953,15 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд
31 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Банком «Морський» (банк) та фізичною особою - підприємцем Маліковим Сергієм Михайловичем (позичальник) укладено Кредитний договір № 290311-КЮ (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 29.07.2011), банк надає позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, використовувати, повернути банку кошти в сумі 5712600,00 грн., видані в формі не відновлювальної відзивної кредитної лінії для ведення фінансової, господарської та іншої статутної діяльності, у тому числі на поповнення оборотних коштів, і сплатити проценти за користуванням кредитом в порядку і на умовах, визначених даним договором.
Судом встановлено, що на виконання вказаного Договору, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти у сумі 5712600,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, копії яких знаходяться у матеріалах справи (аркуш справи 27-35).
Кредит надається позичальнику строком на 60 місяців. Проценти за користування кредитом розраховуються у розмірі 18% річних за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на ссудному рахунку та сплачуються позичальником щомісячно з 1 по 10 число наступного за звітним місяцем (пункти 1.2, 1.4.1, 2.3.3 Договору).
У зв'язку несплатою відповідачем процентів за користування кредитом, позивач направив претензію № 1816/14 від 24.08.2012 з вимогою дострокового погашення кредиту та процентів за його користування.
Проте, станом на 27.12.2012 за відповідачем рахувалася заборгованість за процентами у сумі 1323960,59 грн., що підтверджується довідкою банку (аркуш справи 23). Несплата вказаної суми стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 статті 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дані правові положення повністю узгоджуються з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України - кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Будь-яких доказів щодо сплати заборгованості за процентами та наявності інших обставин, які б спростовували доводи позивача, відповідачем надано не було. Більш того, банком та позичальником підписаний двосторонній Акт звірки процентної заборгованості у сумі1323960,59 грн. на користь банку.
Приймаючи до уваги, що позивачем були виконані всі умови договору, зокрема для отримання процентів за користування кредитом, що обумовлює настання відповідних грошових зобов'язань з боку відповідача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами у сумі 1323960,59 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Крім цього, позивач просить стягнути пеню у сумі 109953,15 грн.
Положеннями ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Під неустойкою відповідно до статті 549 Цивільного Кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Однак, відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» - платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Так, сторони у пункті 3.2 Договору погодили, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.
При цьому, відповідно до пункту 6 статті 232 передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Однак, сторонами згідно пункту 3.2 Договору встановлений інший період нарахування пені - за весь час затримки розрахунків по Договору, але не більш 3 років, що не суперечить діючому законодавству.
Перевіривши розрахунок пені по прострочений процентам, наданий позивачем (аркуш справи 26) суд вважає його вірним, а позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 109953,15 грн. такими, що також підлягають задоволенню.
Судовий збір у сумі 28678,27 грн. відноситься на відповідача згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 25.02.2013 судом оголошено вступна та резолютивна частини судового рішення.
Повне рішення складено 28.02.2013.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Малікова Сергія Михайловича на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» заборгованість за кредитним договором №290311 від 31.03.2011 у розмірі 1433913,74грн., з яких: заборгованість по відсоткам - 1323960,59 грн., пеня - 109 953,15 грн., та 28678,27грн. судового збору.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Суддя М.І. Куртлушаєв