Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/54/13- ц
2/376/17/2013
"27" лютого 2013 р. Сквирський районний суд Київської області
в складі: головуючого судді - Клочко В.М.,
при секретарі судових засідань - Сарсенгалієвій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 1 в м. Сквира Київської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа : ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів, -
встановив:
Позивачем подано до суду відповідний позов. В обґрунтування позову позивач зазначив, що він в серпні 2011 року від знайомих довідався, що громадянка ОСОБА_3, має намір продати житловий будинок за АДРЕСА_1, який дістався їй в спадок.
Зустрівшись із ОСОБА_3 він довідався, від неї, що спадковий будинок крім неї на даний час успадкували її брат - ОСОБА_4 та сестра - ОСОБА_5, які не заперечують проти продажу спадкового житлового будинку.
Через деякий час, він зустрівся із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і домовився про продаж житлового будинку за 8 000 грн.. На виконання умов договору купівлі-продажу він відповідачам сплатив 8 000 грн., що стверджується відповідними розписками, а вони в свою чергу передали йому ключі від житлового будинку.
Нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу вони домовились згодом після виготовлення відповідних документів.
Отримавши ключі від спірного житлового будинку він розпочав в ньому ремонтні роботи, а саме замовив та встановив пластикові вікна, вартість, яких складає 4 000 грн., зробив стяжку, виніс стару піч, привів у порядок двір тощо.
В подальшому від відповідачів він довідався, що останні не бажають оформлювати спірний житловий будинок у встановленому законом порядку, мотивуючи це тим, що вартість виготовлення відповідної технічної документації та послуг нотаріуса перевищує вартість спірного житлового будинку.
У судовому засіданні позивач та його представник на підставі викладеного та посилаючись на норми ст. 570,571,220,392 ЦК України просили позов задовольнити в повному обсязі та стягнути на їх користь суму завдатку в розмірі 8 000 грн., вартість пластикових вікон в розмірі 4 000 грн..
В ході розгляду справи судом у відповідності до положень ст. 33 ЦПК України, у якості співвідповідачів було залучено ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки вони також являються співвласниками спірного житлового будинку та отримали відповідну частку грошових коштів за продаж спірного житлового будинку.
Відповідачі у судовому засіданні, фактичні обставини справи не оспорювали, а пояснили, що дійсно між ними та позивачем в усній, а згодом і в простій письмові формі було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, за 8 000 грн., який дістався їм у спадок від покійних батьків.
На момент укладання усного договору купівлі-продажу житлового будинку, у них з правоустановчих документів було лише свідоцтво про право на спадщину. Нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу вони з позивачем домовились пізніше після виготовлення усіх необхідних документів.
На даний час, у них уже зареєстровано право власності на спірний житловий будинок, а позивач не бажає укладати договір-купівлі продажу нотаріально, посилаючись, що оплату послуг нотаріуса, сплату державного мита та виготовлення технічної документації повинні сплатити вони, що в свою чергу, перевищує вартість житлового будинку.
В задоволенні позовних вимог, позивача, просять відмовити в повному обсязі, оскільки він без їх згоди провів перепланування житлового будинку, самовільно зруйнував господарські будівлі тощо.
Третя особа : ОСОБА_6 у судовому засіданні просила позовні вимоги, позивача задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що у серпні 2011 року її чоловік ОСОБА_2, з її згоди, уклав з відповідачами у простій письмовій формі договір купівлі-продажу житлового будинку за АДРЕСА_1 за 8 000 грн.. На виконання умов договору її чоловік передав зазначені кошти відповідачам, а вони в свою чергу віддали їм ключі від житлового будинку.
Нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу вони домовились пізніше, за рахунок відповідачів. На даний час відповідачі відмовляються оплачувати нотаріальні послуги.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 28 грудня 2010 року державним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 є спадкоємцями житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1.
В серпні 2011 року між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 з другої сторони в простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку за АДРЕСА_1, за 8 000 грн., що стверджується письмовими розписками.
Згідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
У ч. 1 ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договору, який потребує нотаріального посвідчення і державної реєстрації, має бути подана нотаріально посвідчена згода другого з подружжя.
Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Вказаної форми дотримано не було, тому вважати, що між сторонами виникли договірні зобов'язання щодо купівлі-продажу житлового будинку є безпідставним, оскільки даний правочин є недійсним.
За таких обставин, враховуючи позовні вимоги ОСОБА_2, слід застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України, тобто кожна сторона зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
На виконання умов зазначеного договору ОСОБА_2 передав ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 грошові кошти, в сумі 8 000 грн. таким чином, суд, вважає що відповідачі зобов'язані повернути позивачу грошові кошти в сумі 8 000 грн..
З пояснень та матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_2 разом із сім'єю користувався житловим будинком, який належить відповідачам тобто користувався житловим будинком на умовах найму.
Поліпшення речі, переданої у найм, можливе лише за згодою наймодавця.
Відповідно до ч. 5 ст. 778 ЦК України якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Оскільки ОСОБА_2 не надав доказів того, що ремонт житлового будинку він проводив зі згоди відповідачів, а останні заперечували надання такої згоди, то не вбачається підстав для стягнення з відповідачів витрат, проведених ОСОБА_2 на поліпшення житлового будинку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,61,79,84,88,131,212-215,218 Цивільно-процесуального України, ст.ст.16,209,210,215,216,638,657 Цивільного кодексу України,
ст.65 Сімейного кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 8 000 гривень безпідставно отриманих грошових коштів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :