Справа № 505/368/13- ц
Провадження № 2/505/401/2013
28.02.2013 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Нікітішина В.П.
при секретарі - Шевчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась 24.01.2013 року в суд з позовом до відповідача Державного закладу «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» з вимогою стягнути невиплачені кошти у сумі 510 грн. при її звільненні з роботи 26.12.2012 року та 2068,61 грн. за затримку видачі трудової книжки.
Зазначала, що працювала лаборантом в санітарно-гігієнічної лабораторії в ДЗ «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» МОЗ України з червня 1993р. по 26 грудня 2012р.
Згідно наказу №176-О МОЗ України від 21.09.2012р. «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» головний лікар Кравцова Р.О. видала наказ №149-К від 25 грудня 2012р. «Про звільнення працівників Котовської ЛСЕС». В 1-му пункті цього наказу вказано про проведення з нею повного розрахунку і виплату вихідної допомогу, компенсації за невикористану відпустку 16,1 календарний день.
26 грудня 2012р. був останній робочий день згідно наказу по СЕС №149-К від 25.12.2012 року.
26 грудня 2012р. її не ознайомили з розрахунком при звільненні і не видали копію наказу про звільнення. На банківську платіжну картку 26 грудня 2012р. гроші не поступили. Голова ліквідаційної комісії ДЗ « Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» МОЗ України Кравцова Р.О. не запропонувала отримати трудову книжку. На наступний день на платіжну картку поступили кошти , але, на її думку, це сума не відповідає дійсності. В той же час деякі працівники отримали повний розрахунок при звільненні.
Оскільки з нею не розрахувалися повністю на момент звільнення, тому вона продовжувала ходити на роботу до 15.01.2013року. Про це свідчать акти виходів на роботу.
15 січня 2013р. були змінені замки від вхідних дверей, відімкнули електроенергію, тому не мала змоги зайти на своє робоче місце. З 15.01.2013 року приходила до закладу щоб отримати трудову книжку, але голови ліквідаційної комісії Кравцової Р.О. не було на робочому місці. Також з цього приводу неодноразово телефонувала на її робочий телефон. 29.01.2013 року відправила рекомендований лист з описом на ім'я Голови ліквідаційної комісії про видачу трудової книжки. На даний момент трудова книжка знаходиться у Голови ліквідаційної комісії Кравцової Р.О.
Тому вона вимушена звернутись в суд за захистом свої трудових прав порушених відповідачем.
В ході судового розгляду справи позивачка наполягала на свої вимогах у повному обсязі.
Представник відповідача Державного закладу «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» в судове засідання не з'явився. Причин неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи у свою відсутність не надав. Заперечень до позову не виказав. Тому справу розглянуто у відсутність представника відповідача.
Вислухавши позивачку, покази свідка та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Встановлено, що згідно наказу Головного державного санітарного лікаря Державного закладу «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» від 25.12.2012 р. № 149-«К» ОСОБА_1 було звільнено з посади лаборанта санітарно-гігієнічної лабораторії ДЗ «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» МОЗ України з 26.12.2012 року по п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією цього закладу.
Згідно ч.1 ст.44 КЗпП України при звільнені працівника за п.1 ст.40 КЗпП України йому виплачується вихідна допомога у розмірі не менше однієї середньої заробітної плати.
Як вбачається з довідки від 14.01.2013 року, виданої В.о. обов'язки головного бухгалтера ОСОБА_3, заборгованість з виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 при звільнені склала - 510,60 грн.
Цю обставину підтвердила своїми показами допитана в якості свідка сама ОСОБА_1, яка під страхом кримінальної відповідальності за дачу неправдивих показів, свідчила, що зі слів головного бухгалтера закладу ОСОБА_3, 14.01.2013 року їй стало відомо, що вказана невиплата у повному обсязі вихідної допомоги виникла через те, що недостатньо було кошторису на ці цілі. Хто з працівників звільнився трохи раніш, той і отримав повний розрахунок.
Також свідок свідчила про те, що при звільнені їй не видали трудову книжку. Трудові книжки знаходяться у розпорядженні голови ліквідаційної комісії Кравцової. Останню на робочому місці важко застати, тому вона в січні 2013 року письмово написала вимогу про повернення трудової книжки. Однак до тепер часу цього не виконано. З цього приводу вона звернулась із скаргою в Котовську транспорту прокуратуру, яка її розглядає. Її, позивачки, заробітна плата в грудні 2012 року складала 2068,61 грн. Оскільки затримка видачі трудової книжки виникла з вини роботодавця, тому вона має право на отримання заробітної плати за ввесь час цієї затримки.
Згідно вимог ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзазисту України N 58 від 29.07.93 року, зареєстрованої в Мінюсті України 17 серпня 1993 року за N 110 з наступними змінами й доповненнями, днем звільнення з роботи вважається останній день роботи працівника. Згідно п.п.4.1 та 4.2 цієї ж інстррукції власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином відповідач в останній день роботи позивачки, а саме 26.12.2012 року, зобовязаний був видати належно заповнену трудову книжку та провести повний розрахунок.
Однак у порушення вимог чинного законодавства відповідач цього не зробив.
Тому з нього слід стягнути на користь позивачки 510 грн. заборгованості з виплати вихідної допомоги та 2068,61 грн. середньої заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки.
Крім цього згідно ст.88 ч.3 ЦПК України на відповідача слід покласти судові витрати в справі у вигляді судового збору у розмірі 229,40 грн..
Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.44,47,48,116, 117, 221,233,241-1 КЗпП України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Державного закладу «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» на користь ОСОБА_1 невиплачені кошти при звільненні в розмірі 510 грн. та 2068,68 грн. за час затримки видачі трудової книжки, а всього - 2578,68 грн.
Рішення в частині стягнення невиплаченої зарплати в розмірі 2578,68 грн. підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Державного закладу «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці» на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які не були присутніми у судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання його копії.
С у д д я-