Справа №784/454/13 28.02.2013 28.02.2013 28.02.2013
Провадження № 11/784/213/13 Головуюча суду 1-ї інстанції
Категорія: ст.286 ч.1КК України Старчеус О.П.
Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
28 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів: Гребенюк В.І., Маркової Т.О.
за участі секретаря Рябеженко А.А.
прокурора Цибух Т.І.
захисника ОСОБА_3
цивільного відповідача ОСОБА_4
його представника ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора прокуратури Березанського району Миколаївської області Лук'янової Г.О., яка брала участь у розгляді справи судом 1 інстанції, на вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 28 грудня 2012 р., яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий
виправданий за ст. 286 ч.1 КК України за відсутністю в його діянні складу злочину на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України.
Цивільний позов ОСОБА_8, пред'явлений до ОСОБА_7 та до ОСОБА_4, про стягнення майнової та моральної шкоди залишено без розгляду.
Знятий арешт з описаного майна: автомобіля «МАЗ 54323» державний реєстраційний номер НОМЕР_3, напівпричепу «TREILOR» державний реєстраційний номер НОМЕР_4, з автомобіля «RENAULT PREMIUM» державний реєстраційний номер НОМЕР_7, з напівпричепу-контейнеровозу «VOZILA GORIKA» державний реєстраційний номер НОМЕР_6, які належать ОСОБА_4
Також вирішено питання щодо речових доказів у справі: автомобіля «Тойота Рав-4» державний реєстраційний номер НОМЕР_5, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_8, автомобіля «Рено-Преміум» державний реєстраційний номер НОМЕР_7, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, які повернуті законним володільцям.
Органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що 12.05.2009 р., близько 12 год., керуючи автомобілем «Рено - Преміум» державний реєстраційний номер НОМЕР_7, виїхав з м. Миколаєва зі станції діагностики автомобілів в напрямку м. Одеса.
Перед виїздом водій ОСОБА_7 не дотримався вимог п. 31.4. Правил дорожнього руху України, а саме: п. п. 31.4.2, 31.4.5, 31.4.6 «в» Правил дорожнього руху України та продовжив рух зазначеним автомобілем з несправною системою відпрацьованих газів у вигляді відриву зі штатного місця кріплення глушника автомобіля; з величиною сумарного люфту рульового керування 8 градусів, що менше граничного значення; із залишковою висотою малюнків протекторів шин передніх та задніх коліс від 8,0 до 10,0 мм. Належне виконання вказаних вимог забезпечувало безпечний проїзд керованого ним автомобіля та виключало можливість некерованого виїзду автомобіля на смугу зустрічного руху та настання дорожньо-транспортної пригоди.
Приблизно о 14 год. водій ОСОБА_7, керуючи вказаним автомобілем, рухався по 77 км + 300 м автодороги М-14 Е-58 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ» в напрямку м. Одеса.
В цей же час по вказаній ділянці автодороги в напрямку м. Миколаїв рухався автомобіль «Тойота Рав - 4» державний реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_8, в якому знаходились пасажири: малолітня ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_11
Під час руху у вказаному напрямку від автомобіля «Рено - Преміум» відломився глушник через технічну несправність системи відпрацьованих газів та кріплення, які його тримали. Глушник потрапив під заднє ліве колесо автомобіля «Рено - Преміум». Внаслідок цього автомобіль двічі підкинуло, після чого водій даного автомобіля ОСОБА_7 не зміг впоратися з керуванням автомобілем, який змінив напрямок руху та під кутом виїхав на смугу зустрічного руху.
Водій автомобіля «Тойота Рав - 4» ОСОБА_8, помітивши попереду себе автомобіль «Рено - Преміум», який рухався на смузі руху назустріч керованому нею автомобілю та оцінюючи дорожню обстановку, а саме те, що шляхом зменшення швидкості та застосування гальмування вона може запобігти зіткненню транспортних засобів та що не може бути безпечним об'їзд даної перешкоди з лівої сторони, з виїздом на смугу зустрічного руху, на якій може рухатися зустрічний транспорт, з метою запобігання зіткненню транспортних засобів, натиснула на педаль гальм для екстреного гальмування. Але, не маючи технічної можливості, вона не змогла запобігти зіткненню транспортних засобів. Внаслідок цього на смузі руху в напрямку м. Миколаїв відбулося зіткнення правою передньою частиною автомобіля «Тойота Рав - 4» з правою боковою частиною автомобіля «Рено - Преміум».
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Тойота Рав - 4» малолітня ОСОБА_10 згідно з висновками експерта (акт № 93-К від 18.09.2009 р.) отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді саден в області живота та спини праворуч, струсу головного мозку, забиття правої нирки з підкапсульною гематомою. Водій ОСОБА_8 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, у вигляді черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забиття та саден волосистої частини голови, обличчя, саден правого колінного суглобу.
Виправдовуючи ОСОБА_7 за ст. 286 ч.1 КК України за відсутністю в його діянні складу злочину, суд у вироку зазначив про доведеність обвинувачення ОСОБА_7 в частині порушення правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту та про недоведеність обвинувачення в частині настання наслідків у вигляді заподіяння малолітній ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Суд навів висновки низки судово-медичних експертиз стосовно ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних малолітній потерпілій ОСОБА_10
Так, згідно з висновками судово-медичної експертизи, проведеної Миколаївським обласним бюро судово-медичних експертиз (акт № 1713 від 03.07.2009 р., експерт ОСОБА_12) ОСОБА_10 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, саден на тулубі. Діагноз «забиття правої нирки» при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не прийнятий, як не підтверджений симптоматикою та даними лабораторних методів дослідження. При цьому, рекомендовано провести повторну або комісійну експертизу для усунення протиріч з актом СМЕ № 470-м від 05.06.2009 р., який не був наданий судово-медичному експерту (т.1 а.с. 162-163).
Відповідно до висновків повторної судово-медичної експертизи, проведеної в цій же експертній установі (акт № 1960/1713-09 від 07.08.2009р., експерт ОСОБА_13) ОСОБА_10 заподіяні: легкі тілесні ушкодження у виді саден на тулубі; легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді струсу головного мозку; тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді забиття правої нирки за ознакою тривалого розладу здоров'я (т.1 а.с. 186-187).
За висновками комісійної судово-медичної експертизи, проведеної в цій же експертній установі (акт № 93-к від 18.09.2009 р), тілесні ушкодження у ОСОБА_10 у вигляді саден в області живота та спини справа, струсу головного мозку, забиття правої нирки з підкапсульною гематомою відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я. Виставлений діагноз «перелом 4-5 ребер зліва» при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не прийнятий як не підтверджений об'єктивними (рентгенологічними) даними (т. 1 а.с . 201-207).
Згідно з висновками комісійної судово-медичної експертизи, проведеної на підставі постанови Березанського районного суду Миколаївської області в Одеському обласному бюро судово-медичних експертиз (акт № 348 від 25.10.2012 р.), ОСОБА_10 заподіяні: легкі тілесні ушкодження у вигляді саден тулубу, правого колінного суглобу; легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритої черепно-мозкової травми (в єдиний комплекс якої входять струс головного мозку та садна голови). Виставлений діагноз «забиття правої нирки» не підтверджений об'єктивними клінічними даними. Виставлений діагноз «переломи 4-5 ребер зліва» не підтверджений об'єктивними (рентгенологічними) даними. Погіршення стану здоров'я ОСОБА_10 полягає в прогресуванні наявного у неї захворювання - вираженої правобічної Sподібної деформації грудно-поперекового відділу хребта (т.4 а.с. -74-90).
Даючи оцінку висновкам зазначених експертиз, суд у вироку навів мотиви незгоди з висновками судово-медичної експертизи, проведеної експертом ОСОБА_13 (акт № 1960/1713/09 від 07.08.2009 р.), стосовно наявності у ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесного ушкодження у вигляді забиття правої нирки з підкапсульною гематомою. Зазначив, що ці висновки зроблені на підставі акту судово-медичного дослідження № 470 від 05.06.2009 р., проведеного експертом Первомайського міжрайонного відділення СМЕ ОСОБА_14, який суд визнав недопустимим доказом як одержаний не уповноваженим суб'єктом. З цього приводу суд зазначив, що вказане дослідження проведено на підставі листа начальника ДАІ Березанського району Миколаївської області, тоді як перевіркою по факту дорожньо-транспортної пригоди займався слідчий і ним були направлені експертній установі медичні документи ОСОБА_10 для встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Суд вказав на необ'єктивність висновків судово-медичних експертиз, які узяли до уваги діагноз «забиття правої нирки» у ОСОБА_10 і послалися на УЗД-висновок, через те, що цей УЗД-висновок був без дати, не описаний лікарем, який провів дослідження і тому, що діагноз повинен був виставити лікар, який лікував ОСОБА_10 Саме з цих причин УЗД-висновок не узятий до уваги судово-медичним експертом ОСОБА_12
З цього приводу суд також послався на показання в суді експертів ОСОБА_13 та ОСОБА_15, які не заперечували, що при проведенні ними експертиз (акт № 1960/1713-09 та акт № 93-к) вони брали до уваги лише УЗД-висновок для встановлення діагнозу «забиття правої нирки» у ОСОБА_10
Суд послався й на те, що за висновками комісійної судово-медичної експертизи № 93-к до середньої тяжкості тілесних ушкоджень віднесені тілесні ушкодження у вигляді саден в області живота і спини, струсу головного мозку у ОСОБА_10, хоча ці ушкодження за висновками судово-медичних експертиз, які є в матеріалах кримінальної справи, віднесені до легких тілесних ушкоджень.
Суд зазначив, що відповідно до п.2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6 тривалим належить вважати розлад здоров'я понад 3 тижні (більш як 21 день).
Проте, ОСОБА_10 перебувала на стаціонарному лікуванні з 13.05 по 23.05.2009 р. (10 діб), на амбулаторному лікуванні з 28.05. по 04.06.2009 р. (7 діб). При виписці зі стаціонарного лікування їй було рекомендовано амбулаторне лікування, до якого вона приступила лише 28.05.2009 р. А з показань в суді судово-медичного експерта ОСОБА_15 вбачається, що лікування нирки тривало 3 дні, хоча такий діагноз потребує тривалого лікування у лікаря-уролога, а не у лікаря-хірурга, у якого лікувалася ОСОБА_10
Наведені обставини в їх сукупності дали підстави суду не погодитися з висновками судово-медичних експертиз, якими був узятий до уваги діагноз «забиття правої нирки» у ОСОБА_10 при визначені ступеню тяжкості тілесних ушкоджень та погодися з висновками експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи (акт № 1713 від 03.07.2009 р.), комісійної експертизи Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, згідно з якими у ОСОБА_10 встановлені легкі тілесні ушкодження. Суд також зазначив про обґрунтованість висновків останньої експертизи про те, що забиття правої нирки у ОСОБА_10 не було, а було не діагностовано запальне захворювання сечовивідних шляхів.
Суд послався й на те, що законний представник неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_8 самовільно вилучила медичну документацію доньки з Первомайської лікарні, відмовлялася її повертати та перестала з'являтися в судове засідання, у зв'язку з чим тривалий час не могла бути проведена призначена судом повторна комісійна судово-медична експертиза. За таких обставин, суд не вбачає підстав для проведення ще однієї комісійної судово-медичної експертизи.
У зв'язку з тим, що склад злочину, передбачений ст. 286 ч.1 КК України, передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, яких малолітній ОСОБА_10 не заподіяні, суд дійшов висновку про відсутність в діянні ОСОБА_7 складу цього злочину.
В апеляції прокурор прокуратури Березанського району Миколаївської області Лук'янова Г.О., яка брала участь у розгляді справи судом 1 інстанції, просить вирок скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Посилається, що висновки суду про відсутність в діянні ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на сукупності суперечливих доказів, зібраних та досліджених із істотним порушенням вимог КПК України 1960 р. Також вважає, що висновки суду ґрунтуються на даних судового слідства, яке проведено однобічно, поверхово та неповно. Таким чином, апелянт оспорює законність та обґрунтованість виправдувального вироку.
Докладно наводить висновки проведених у справі судово-медичних експертиз для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у малолітньої потерпілої ОСОБА_10
Вважає, що при вирішенні питання про призначення повторної судово-медичної експертизи суд істотно порушив кримінально-процесуальний закон. З цього приводу наводить, що спочатку постановою від 23.02.2011 р. в задоволенні клопотання представника цивільного відповідача судом вмотивовано відмовлено. 04.05.2012 р. аналогічне клопотання судом задоволено частково. Призначено повторну комісійну судово-медичну експертизу експертам Миколаївського обласного бюро судово-медичних експертиз. Підстав для проведення цієї експертизи в Одеському обласному бюро судово-медичної експертизи суд не вбачав. В подальшому матеріали судом до експертної установи не направлені і експертиза за цією постановою не проведена. 28.05.2012 р. суд, не умотивувавши свого рішення, знов призначив повторну комісійну судово-медичну експертизу Одеському обласному бюро судових експертиз, навівши в постанові перелік питань, які фактично є додатковими до проведеної раніше на досудовому слідстві комісійної судово-медичної експертизи (акт № 93-к від 18.09.2009 р.).
Апелянт оспорює висновки комісійної експертизи (акт № 348 від 25.10.2012 р.) стосовно визначення тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_10 як легких, посилаючись на не долучення до проведення експертизи лікаря-уролога, що на думку апелянта ставить під сумніви висновки експертизи про відсутність у ОСОБА_10 забиття правої нирки та про наявність у неї не діагностованого запального захворювання сечовивідних шляхів. Також вказує на відсутність в акті цієї експертизи посилання на УЗД-дослідження, яким в тому числі обґрунтовані висновки експертів.
Вважає, що суд діяв упереджено, відмовивши в задоволенні клопотання прокурора про проведення комісійної судово-медичної експертизи Київським бюро судово-медичних експертиз.
Наводить, що сама потерпіла ОСОБА_10 не допитана судом з приводу отриманих нею тілесних ушкоджень, що суд відмовив в задоволенні клопотання про повторний виклик її законного представника ОСОБА_8 та не повідомив їм про розгляд справи 25.12.2012 р.
Вказує, що суд у вироку не навів, яку саме медичну документацію доньки вилучила ОСОБА_8; що розгляд справи закінчений у відсутності потерпілої та її законного представника і це позбавило можливості сторону обвинувачення з'ясувати місце находження документації та звернутися до суду в порядку ст. 315-1 КПК України стосовно дачі доручення слідчому вилучити документацію.
Посилається, що 31.10.2012 р. суд відмовив в задоволенні клопотання прокурора про повернення справи на додаткове розслідування, не вирішуючи це питання в нарадчій кімнаті.
Зміст апеляції прокурора полягає в тому, що були обґрунтовані сумніви щодо висновків комісійної судово-медичної експертизи, проведеної Одеським бюро судово-медичних експертиз, які суд був не вправі усунути самостійно, без проведення ще однієї комісійної експертизи в Київському обласному бюро судово-медичних експертиз.
Відповідно до наданої до апеляційної інстанції копії актового запису про смерть № 5 від 25.01.2013 р., виданого Гур'ївською сільською Радою Новоодеського району Миколаївської області ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, помер ІНФОРМАЦІЯ_5.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Цибух Т.І. щодо подальшого провадження у справі, яка просила закрити апеляційне провадження у зв'язку зі смертю виправданого ОСОБА_7, думки захисника ОСОБА_3, цивільного відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, які вважали можливим розгляд апеляції прокурора по суті та зазначали про законність і обґрунтованість виправдувального вироку у відношенні ОСОБА_7, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 р. кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.
Судом 1 інстанції постановлений виправдувальний вирок у відношенні ОСОБА_7 і тому відсутня потреба в реабілітації померлого. Інші особи до кримінальній відповідальності у даній справи не притягувалися.
Норми КПК України 1960 р. не передбачають інших підстав для продовження провадження у відношенні померлого, якого виправдано вироком суду 1 інстанції.
Крім того, прокурором в апеляції ставиться питання про скасування виправдувального вироку суду 1 інстанції, який апелянт вважає незаконним і необґрунтованим, та про направлення справи на новий судовий розгляд, що фактично пов'язано з погіршенням становища виправданого ОСОБА_7
З урахуванням вимог ст. 358 ч.2 КПК України 1960 р. кримінальна справа у відношенні виправданого ОСОБА_7 за вказаною апеляцією прокурора повинна бути розглянута апеляційною інстанцією за обов'язковою участю ОСОБА_7, що неможливо у зв'язку з його смертю.
Зазначена обставина виключає можливість апеляційного провадження за даною апеляцією прокурора, а тому апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. 6 ч.1 п.8, ст. 358 ч.2, ст. 364 КПК України 1960 р. колегія суддів
Закрити апеляційне провадження за апеляцію прокурора прокуратури Березанського району Миколаївської області Лук'янової Г.О., яка брала участь у розгляді справи судом 1 інстанції, на вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 28 грудня 2012 р. у відношенні ОСОБА_7 у зв'язку з його смертю.
Головуюча:
Судді: