463/693/13-ц
(судовий наказ № 2н-5259/11)
про скасування судового наказу
28.02.2013 Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Леньо С. І.
при секретарі Станько Р.О.
з участю представника заявника ОСОБА_1
представника стягувача у справі Іванець І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу від 14 жовтня 2011 року про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ЛКП «Віра» заборгованості за фактично надані послуги з водопостачання та водовідведення, -
14 жовтня 2011 року суддею Личаківського районного суду м. Львова видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ЛКП «Віра» заборгованості за фактично надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 1023,09 грн. та судові витрати.
Боржник ОСОБА_3 звернулася із заявою про скасування судового наказу. Заяву мотивує тим, що між нею та ЛКП «Віра» відсутні будь-які договірні відносини, що є наслідком наявності спору про право вимоги. Жодних доказів на підтвердження фактичного надання та отримання послуг, документів про правильність і безспірність розрахунків стягувачем не надано. Представник заявника підтримав заяву з наведених в ній мотивів.
Представник стягувача у справі заперечила проти скасування судового наказу, вказала, що між сторонами існують договірні відносини і відповідні послуги ОСОБА_3 надаються.
Розглянувши заяву, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що судовий наказ від 14.10.2011 року підлягає до скасування виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення ; скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному проваджені з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову ; змінити судовий наказ.
Як вбачається з матеріалів, стягувачем не надано договору укладеного з ОСОБА_3 на надання послуг з водопостачання та водовідведення квартири боржника. Заявник стверджує, що такий між сторонами не укладався, а тому всі твердження стягувача підлягають доказуванню в позовному провадженні. Дані обставини з об'єктивних причин не досліджені при видачі судового наказу, і свідчать про наявність спору про право на стягнення суми заборгованості.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання про необхідність скасування судового наказу. У зв'язку з чим слід роз'яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у позовному проваджені з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Керуючись ст.105-1 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Судовий наказ від 14.10.2011 року виданий Личаківським районним судом м. Львова за заявою ЛКП «Віра» про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ЛКП «Віра» заборгованості за фактично надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 1023,09 грн., витрат на ІТЗ в сумі 30 грн., та 25,50 грн. судового збору на користь держави - скасувати.
Роз'яснити ЛКП «Віра», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст.294,296 ЦПК України.
Суддя Леньо С. І.