Справа №812/9897/12
12.02.2013 р. м.Запоріжжя Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого судді Наумової І.Й.
при секретарі Кунець В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування безпідставно набутого майна, -
Позивач звернулась до суду з вищезазначеними позовними вимогами.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 05.10.2012 р. між нею та відповідачами було укладено попередній договір, в якому вона виявила намір придбати в строк до 05.11.2012 р. за договором купівлі-продажу квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності відповідачам на суму 215 975 грн. Позивач вказує, що на виконання умов попереднього договору та на вимогу відповідачів вона передала їм в якості авансового внеску грошову суму 4075 гривень, яка на час передач була еквівалентна 500 доларам США. Позивач зазначає, що купівля вказаної квартири була безпосередньо пов'язана з продажем належної їй частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. Дана обставина була відома відповідачам. Позивач вказала, що під час звернення БТІ, їй було відмовлено в отриманні витягу з реєстру речових прав, оскільки власники інших часток вищевказаного домоволодіння самовільно здійснили реконструкцію нерухомого майна, внаслідок чого змінились частки співвласників. В зв'язку з тим, що вона не змогла продати належну їй частку даного домоволодіння, вона не змогла отримати в строк до 05.11.2012 р. гроші для купівлі квартири у відповідачів, про що вона повідомила останніх. Позивач вказує, що відповідачі відмовились чекати, доки вона продасть свою частку у домоволодінні, на що вона їм запропонувала повернути їй передані раніше нею відповідачам в якості авансу за вищевказаним попереднім договором 4075 гривень. Відповідачі відмовились повернути дані грошові кошти. На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з відповідачів на її користь безпідставно набуті ними грошові кошти у розмірі 4075 гривень, оскільки вважає, що вона від укладення договору купівлі-продажу вищевказаної квартири не відмовлялась, дана угода не була укладена нею з незалежних від неї причин, а попередній договір, за яким вона передала дані грошові кошти є нікчемним правочином, оскільки не був нотаріально посвідчений, як цього вимагає законодавство.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідачі в судовому засіданні заперечували відносно задоволення позовних вимог, пояснивши, що позивач не виконала умови попереднього договору, в звязку з чим відсутні підстави для повернення позивачу вищевказаних грошових коштів.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та інші докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та правовідносини.
05.10.2012 року сторони уклали попередній договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності відповідачам. Даний договір укладений у простій письмовій формі. На виконання умов попереднього договору, а саме п. 1.3., позивач авансувала відповідачам 500 доларів США.
Відповідно до п. 1.1. договору, основний договір купівлі продажу квартири повинен був бути укладений до 05.11.2012 року, однак до зазначеного часу укладений не був.
Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.
Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
З аналізу зазначеної норми статті убачається, що перед державною реєстрацією укладеного договору передує його нотаріальне посвідчення. Підписаний сторонами договір нотаріально посвідчений не був, однак на його виконання позивачем були сплачені грошові кошти.
Відповідно до п. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі встановленій законом.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину не дійсним судом не вимагається.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 13 ППВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Враховуючи вище зазначене, вбачається що попередній договір, укладений сторонами, не відповідає вимогам закону про його обов'язкове нотаріальне посвідчення, а отже останній є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 7 ППВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Оскільки факт отримання відповідачам грошових коштів у розмірі 500 доларів США сторонами не заперечується, а попередній договір укладений сторонами, на підставі якого були передані дані гроші, є нікчемним, тому суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку реституцію, тобто повернути все одержане за договором.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок ії визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно офіційного курсу валют НБУ станом на дату розгляду справи - 12.02.2013 р., 100 доларів США=799,3 гривень. Таким чином, станом на 12.02.2013 року 500 доларів США еквівалентно 3996,50 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 215, 216, 635, 657 ЦК України, ст.ст. 6, 8,10, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3996,50 грн (три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень 50 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Наумова І.Й.
Справа №812/9897/12
12.02.2013 р. м.Запоріжжя Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого судді Наумової І.Й.
при секретарі Кунець В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування безпідставно набутого майна, -
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 215, 216, 635, 657 ЦК України, ст.ст. 6, 8,10, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3996,50 грн (три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень 50 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Наумова І.Й.