Справа № 122/8122/2012
21.02.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого судді Іщенка І.В., при секретарі Катаровій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1, треті особи: Сімферопольська міська рада, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, Комунальне підприємство житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя, ОСОБА_2 про знесення самовільного будівництва
Звертаючись із зазначеним позовом Виконавчий комітет Центральної районної ради м. Сімферополя (далі Виконком) просить суд ухвалити рішення про знесення самовільно збудованої на прибудинковій території домоволодіння по АДРЕСА_1 прибудови, зобов'язати відповідача здійснити знесення за власний рахунок та стягнути з судові витрати, мотивуючи вимоги позову тим, що ведучим спеціалістами Комунальне підприємство житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя (далі КП) встановлено факт самовільного заняття земельної ділянки ОСОБА_1 (далі відповідач) для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1. Дозвіл на зведення об'єкту містобудування відповідачці не видавався, проектна документація не розроблялася. Наголошує, що відповідачкою було порушено процес будівництва та реконструкції об'єктів нерухомого майна, а саме не отриманно дозвільних документів у ДАСК, тощо. Додав, що об'єкт містобудування, збудований відповідачкою на земельній ділянці, що не була відведена для цих цілей, підлягає знесенню. Земельна ділянка для обслуговування будинку може бути передана тільки об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку та виключно для обслуговування всього будинку, а не частки. Наголосив, що наданий відповідачкою проект належним чином не затверджений, а тому не може бути прийнятий до уваги. Вважає, що об'єкт містобудування, збудований відповідачкою, суперечить суспільним інтересам та порушує права інших осіб.
Представник позивача вимоги позову підтримав, просив справу розглядати за його відсутності (а.с. 55).
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час слухання справи повідомлені належним чином (а.с. 47-52).
Третя особа ОСОБА_2 вимоги позову підтримав, на підтвердження позовних вимог просив призначити судово - будівельну експертизу (а.с. 29).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 53).
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований будинок по АДРЕСА_1 передана у користування КП (а.с. 7,10). Відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1, а самовільну прибудову було зведено нею, про що було складено акти та видано припис (а.с.4-6).
Для перевірки вимог позову, на клопотання третьої особи, було призначено судову будівельно-технічну експертизу з висновків якої вбачається, що прибудова до квартири АДРЕСА_1 є самовільною. На самовільну прибудову до квартири «Проект (виконавча документація) на перепланування і прибудову квартири» відсутній. Прибудова до квартири № 2 станом на дату проведення експертизи, не відповідає діючим будівельно-технічним нормам. Виконати знесення частини прибудови (частки прибудованої до квартири №64), без руйнування усієї прибудови в цілому, технічно можливий (а.с. 36-42).
Згідно з правилами статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або держави чи суспільних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина 2 статті 376 ЦК України).
Частини 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або ор гану місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зо бов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке не рухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) само чинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приве денням земельної ділянки до попереднього стану.
Згідно з положеннями норм статей 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.
Приписами частини 2 пункту 13 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 № 6 визначено, що коли квартира в такому будинку розташована на першому (цокольному) поверсі й власник здійснив прибудову до неї з одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної ділянки, спір повинен вирішуватися відповідно до правил статті 376 ЦК, а пунктом 22 цієї ж постанови встановлено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
В матеріалах справи відсутня будь-яка розроблена та затверджена у встановленому порядку відповідними органами проектна документація, будівництво здійснене відповідачем без будь-якого дозволу та документів на розміщення та будівництво чи реконструкцію даного об'єкту будівництва; відповідач відмовився від добровільного виконання припису від 04 травня 2012 року № 5 та вказані у ньому вимоги про усунення порушень не виконав, а також залишив поза увагою те, що вказане самочинне будівництво проведено без отримання згоди на його проведення від співвласників, як це передбачено статтею 358 ЦК України.
Отже, суд приходить до висновку про те, що заявлені в позові вимоги є співмірними до несприятливих наслідків для прав як відповідача, так і для третьої особи, самого будинку та його інших мешканців (співвласників).
Крім того, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території надаються в постійне користування підприємствам, установам та організаціям, які здійснюють управління цими будинками, а в разі приватизації громадянами багатоквартирного будинку земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або у користування об'єднанню власників квартир. Законом не передбачена можливість передачі земельних ділянок прибудинкової території багатоквартирного будинку у власність окремих громадян.
З огляду на те, що земельна ділянка, зайнята самовільною забудовою, безпосередньо примикає до багатоквартирного будинку, де знаходиться квартира відповідачки, вона знаходиться в межах прибудинкової території. Отже, самовільний захват цієї ділянки відповідачкою порушує право позивача, інших мешканців (співласників) будинку на прибудинкову територію.
Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову.
У відповідності до статті 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з позивача, а саме: судовий збір 107,30 гривень.
Керуючись статтями 391, 376 ЦК України, на підставі статей 3, 10, 11, 58-60, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
Позов Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1, треті особи: Сімферопольська міська рада, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, Комунальне підприємство житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя, ОСОБА_2 про знесення самовільного будівництва задовольнити.
Знести самовільно збудовану прибудову до квартири № 2 на прибудинковій території домоволодіння по АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самовільно збудовану прибудову до квартири № 2 на прибудинковій території домоволодіння по АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в сумі 107,30 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: І. В. Іщенко