Справа № 2а-14448/12/2070
21 лютого 2013 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Тарана М.М., Токар О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - позивач, ФО-П ОСОБА_4) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012р. № 0001981722, № 0001991722 та № 0002001722, прийняті Західною міжрайонною державною податковою інспекцією міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких Західною міжрайонною державною податковою інспекцією міста Харкова Харківської області Державної податкової служби були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, документально та нормативно необґрунтовані. Пояснив, що дані податкового обліку, як того вимагає податкове законодавство, сформовані ним на підставі первинних документів, які в подальшому були викрадені невстановленими особами. Наполягає на тому, що встановлення таких обставин звільняє його від відповідальності, котра обумовлена відсутністю у платника податків документального підтвердження даних податкового обліку. Визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість без документального підтвердження розміру необхідних для цього показників вважає безпідставним, заснованим на довільному тлумаченні норм законодавства та суб'єктивних припущеннях особи, котра проводила перевірку.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги і доводи заявленого позову та просив суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі.
Відповідач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі за текстом - відповідач, Західна МДПІ м. Харкова) в наданих до суду письмових запереченнях на позов та її представники в судовому засіданні виклали власну правову позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали. В обґрунтування заперечень вказали, що позивач всупереч вимог податкового законодавства не забезпечив зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та не надав їх до перевірки. Вважають, що про заниження суми податку з доходів фізичних осіб ФО-П ОСОБА_4 свідчить факт відсутності первинних документів, які б підтверджували розмір валових витрат, а про заниження податку на додану вартість - факт недекларування позивачем сум податкових зобов'язань від суми задекларованих валових доходів згідно з декларацією про майновий стан і доходи.
У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували та просили суд прийняти рішення, яким відмовити в його задоволені в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав та мотивів.
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, в установленому порядку зареєстрований в якості суб'єкта господарювання з 30.10.1996р., як платник податків знаходиться на обліку в Західній міжрайонній державній податковій інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. знаходився на спрощеній, а з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. - на загальній системі оподаткування, здійснюючи господарську діяльність в сфері перевезення вантажів та здавання в оренду власного нерухомого майна. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового розгляду, у суду немає сумнівів у добровільності та достовірності їх визнання, щодо вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом додатково не доказуються.
Суд зауважує, що за приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Для реалізації визначених законодавством повноважень органам державної податкової служби надані права, серед яких: право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України), право отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України); право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України), а також право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п. 20.1.27 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України). В свою чергу платники податків зобов'язані: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (п.п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).
Положеннями п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органам державної податкової служби України надано право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки, які проводяться в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. При цьому, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. В п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України наведено обставини, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова перевірка, серед яких - проведення органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня перевірки документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлення невідповідності висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповного з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України). Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ФО-П ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт від 18.05.2012р. № 624/172/НОМЕР_4 (а.с.7-а.с.30). Суд відзначає, що відповідно до змісту акту від 18.05.2012р. № 624/172/НОМЕР_4 (а.с.11-а.с.12) та листів позивача від 17.04.2012р. (а.с.55) та від 18.04.2012р. (а.с.56) в розпорядженні Західної МДПІ м. Харкова при проведенні документальної планової виїзної перевірки були всі первинні документи ФО-П ОСОБА_4, на підставі яких складалась податкова звітність, що не заперечується відповідачем. В акті документальної планової виїзної перевірки від 18.05.2012р. № 624/172/181601461 зазначено, зокрема, про перекручення даних декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік, про заниження ФО-П ОСОБА_4 податку з доходів фізичних осіб на суму 978,41 грн. в зв'язку з включенням до складу валових витрат суми в розмірі 14859,06 грн., яка не пов'язана з провадженням господарської діяльності, та суми в розмірі 6522,70 грн., яка не підтверджена документально, про неподання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2011р.- травень 2012р. та заниження цього податку на суму 5308,00 грн., що обумовлено нереєстрацією в якості платника та невизначенням податкових зобов'язань за операціями, котрі підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Разом з цим в ході розгляду справи судом з'ясовано, що податкове повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки від 18.05.2012р. № 624/172/НОМЕР_4 відповідно до п. 54.3 ст. 54, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України та в порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу України, Західною МДПІ м. Харкова не виносилось, оскільки наказом Державної податкової служби у Харківській області № 299-о від 31.05.2012р. (а.с.98-а.с.99) відносно посадових осіб Західної МДПІ м. Харкова, які проводили та контролювали проведення перевірки позивача, призначено службове розслідування. Зі змісту наказу Державної податкової служби у Харківській області № 299-о від 31.05.2012р. «Про призначення службового розслідування» вбачається, що стосовно посадової особи Західної МДПІ м. Харкова, яка проводила перевірку ФО-П ОСОБА_4, порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Наказами Державної податкової служби у Харківській області № 267 від 23.07.2012р. (а.с.97) та Західної МДПІ м. Харкова № 704 від 25.07.2012р. (а.с.62) призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_4 відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
У зв'язку з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки Західною МДПІ м. Харкова на адресу позивача направлено лист від 31.07.2012р. № 1477/т/17-208 (а.с.57) з повідомленням про необхідність надання до перевірки документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків. Натомість, листом від 01.08.2012р. ФО-П ОСОБА_4 надав лише копії господарських і трудових договорів, реєстраційні документи і дані про рух коштів на банківському рахунку, а також повідомив Західну МДПІ м. Харкова про те, що всі оригінали первинних документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, були викрадені невідомими особами 26.07.2012р., про що подано відповідну заяву до Ленінського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області. Як свідчать матеріали справи, за фактом крадіжки в тому числі і бухгалтерських документів ФО-П ОСОБА_4, постановою Прокуратури Ленінського району м. Харкова від 04.08.2012р. (а.с.60) порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Суд зазначає, що для цілей оподаткування на платників податків положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України покладено обов'язок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами забороняється. Згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. За приписами п. 44.4 ст. 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом Західної МДПІ м. Харкова від 08.08.2012р. № 759 (а.с.63) у зв'язку із втратою всіх документів бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_4 були перенесені до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах строків, визначених п.п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України. Про необхідність відновлення та строк надання документів, позивач був повідомлений листом Західної МДПІ м. Харкова від 02.08.2012р. № 1409/т/17-208 (а.с.88).
Проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_4 призначено наказом Західної МДПІ м. Харкова № 1352 від 16.11.2012р. (а.с.64). Суд звертає увагу, що Західна МДПІ м. Харкова неодноразово повідомляла позивача про необхідність надання документів шляхом направлення листів: від 20.11.2012р. № 2447/т/17-208 (а.с.94), від 22.11.2012р. № 2462/т/17-208 (а.с.93), від 23.11.2012р. № 2475/т/17-208, № 2477/т/17-208 (а.с.90-а.с.91) та № 2476/т/17-208 (а.с.96). При цьому, судом встановлено, що після спливу законодавчо встановленого терміну позивач документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків, не відновив та до перевірки не надав.
За результатами проведеної щодо позивача перевірки Західною МДПІ складено акт документальної позапланової виїзної перевірки № 2952/17-221/НОМЕР_4 від 30.11.2012р. (а.с.31-а.с.51), висновками якого встановлено порушення ФО-П ОСОБА_4 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2-4 квартали 2011р. на 70751,48 грн., п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань та відповідно до заниження податку на додану вартість на суму 86700,87 грн., а також п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині неведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування, ненадання документів до перевірки та незабезпечення їх зберігання.
На підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки № 2952/17-221/НОМЕР_4 від 30.11.2012р. та згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України Західною МДПІ м. Харкова 14.12.2012р. щодо ФО-П ОСОБА_4 винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001981720 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 88439,35 грн., з яких 70751,48 грн. - за основним платежем та 17687,87 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0001991722 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 108376,09 грн., з яких 86700,87 грн. - за основним платежем та 21672,22 грн. - за штрафними санкціями, а також № 0002001722 про застосування штрафної санкції в розмірі 510,00 грн. відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.
В ході судового розгляду з'ясовано, що податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012р. № 0001981720, № 0001991722 та № 0002001722 в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України позивачем не оскаржувались.
При вирішенні справи суд виходить із визначеного п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України обов'язку платника податків вести податковий облік на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, ведення яких передбачено законодавством, та встановленої заборони на формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документа. Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків обтяжений обов'язком надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, котрі належать або пов'язані з предметом перевірки, після початку перевірки.
При цьому суд звертає увагу на положення п 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Текстуальний аналіз приписів п. 44.5 та п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, а також словникове значення слова «втрата» дозволяє стверджувати, що обов'язок відновлення документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, а також правові наслідки невиконання такого обов'язку поширюються на всі випадки виходу носія інформації (предмета) поза волею особи, якій він був довірений, з правомірного володіння такої особи назавжди або на певний час незалежно від причин, з яких це сталося, в тому числі внаслідок крадіжки. З цих підстав суд вважає необґрунтованими доводи позивача, викладені в адміністративному позові та заявах на адресу Західної МДПІ м. Харкова від 26.10.2012р., 21.11.2012р. та 23.11.2012р. (а.с.65-а.с.67), про непоширення на нього вимог ст. 44 Податкового кодексу України. Крім того, суд зазначає, що позивач ні на адресу відповідача, ні на вимогу суду не надав жодних доказів щодо вжиття заходів, спрямованих на відновлення документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків.
За приписами п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. За встановлених обставин суд дійшов висновку, що оскільки позивач не дотримався порядку і строків поновлення документів та не надав документи до перевірки, то Західною МДПІ м . Харкова правомірно застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням № 0002001722 від 14.12.2012р., а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Разом з цим, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків акту перевірки № 2952/17-221/НОМЕР_4 від 30.11.2012р. про заниження позивачем сум податку з доходів фізичних осіб та з податку на додану вартість, що покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012р. № 0001981722 та № 0001991722, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
У процесі встановлення обставин у справі судом з'ясовано, що фактично відносно позивача проведено повторну перевірку з тих же самих питань і за той же самий період. При цьому, якщо при проведенні документальної планової виїзної перевірки, за наслідками якої складено акт № 624/172/НОМЕР_4 від 18.05.2012р., відповідач перевіряв правильність та повноту відображення в податковому обліку документальних даних результатів господарської діяльності позивача, то при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, за наслідками якої складено акт № 2952/17-221/НОМЕР_4 від 30.11.2012р., - виходив виключно з відсутності будь-яких первинних документів, які підтверджують дані податкового обліку. Західною МДПІ м. Харкова не враховано, що у позивача на момент повторної перевірки були відсутні не окремі документи обліку, а всі первинні документи, на підставі яких можливо здійснити вичерпні висновки щодо розміру нарахованих податків.
За встановлених в ході розгляду обставин проведення повторної перевірки позивача та з огляду на положення п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України суд вказує на невідповідність такої перевірки критерію документальності. Для проведення саме документальної перевірки відповідач не мав в своєму розпорядженні та не досліджував первинних документів позивача. Висновки акту перевірки акт № 2952/17-221/НОМЕР_4 від 30.11.2012р. про встановлення фактів заниження податкових зобов'язань та їх розміру без дослідження первинних документів, на підставі яких визначаються показники податкової звітності та здійснюється розрахунок податків, не можуть вважатись обґрунтованими та достовірними.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», який регулював порядок оподаткування доходів від зайняття підприємницькою діяльністю, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Відповідно до п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника, а згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків покладається у випадку встановлення за даними перевірок як їх заниження, так і завищення. Між тим, на сторінці 14 акту перевірки № 2952/17-221/НОМЕР_4 від 30.11.2012р. (а.с.44) зазначено, що перевіркою неможливо визначити валовий дохід ФО-П ОСОБА_4. У зв'язку з цим суд зазначає, що визначення оподатковуваного доходу без встановлення величини валового доходу суперечить передбаченій законодавством методології розрахунку податку з доходів фізичних осіб, котрий підлягає сплаті до бюджету. Крім того, відповідачем не надано жодних пояснень щодо неврахування при проведенні розрахунку податку з доходів фізичних осіб витрат ФО-П ОСОБА_4 за нормами згідно зі ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
Висновки акту перевірки № 2952/17-221/НОМЕР_4 від 30.11.2012р. про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, розмір яких обраховано від суми валового доходу позивача згідно з декларацією про майновий стан і доходи за 2011 рік, суд також вважає необґрунтованими та документально непідтвердженими, позаяк чинним законодавством не визначено саме такий спосіб обчислення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та не встановлена обов'язкова відповідність вказаних показників.
З огляду на наведене суд вважає, що відповідачем всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено правильність донарахувань податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість, здійснених податковими повідомленнями-рішеннями від 14.12.2012р. № 0001981722 та № 0001991722, висновки про заниження податків не підкріплені належними і допустимими доказами і носять характер суб'єктивних припущень, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення №0001991722, №0001981722 від 14.12.2012 року, винесені Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_4) 1315 (одна тисяча триста п'ятнадцять) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 26 лютого 2013 року.
Суддя Шевченко О.В.