Іменем України
"16" грудня 2011 р.справа № 2а-355/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :
головуючого судді - Богданенка І.Ю.
суддів: - Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську
апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_3
на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2011 року
у справі № 2а-355/11
за позовом ОСОБА_3
до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
14 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не донарахування щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії та зобов'язання останнього здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2011 року частина позовних вимог, поданих поза межами шестимісячного строку звернення до суду, залишено без розгляду.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії, зобов'язано здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням положень частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 22 червня 2010 року по 25 лютого 2011 року з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Позивач в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та в подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.
При цьому суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.астини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Разом з цим, задовольняючи позовні вимоги за період з 22 червня 2010 року по 25 лютого 2011 року, суд першої інстанції невірно врахував дату звернення позивача до суду, а саме 22 грудня 2010 року, замість 14 грудня 2010 року. Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню з 14 червня 2010 року по 25 лютого 2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 201, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Змінити в резолютивній частині постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2011 року дату 22 червня 2010 року на 14 червня 2010 року.
В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим