ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
28 лютого 2013 року № 2а-17131/12/2670
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул.Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом Малого приватного підприємства "Канід"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Мале приватне підприємство "Канід" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби від 3 грудня 2012 року № 0013352202.
Ухвалою суду від 17 грудня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Під час розгляду справи представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог.
В судове засідання 11 лютого 2013 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 11 лютого 2013 року, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України та зазначає, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби при проведені перевірки прийшла до висновків про те, що позивачем необґрунтовано сформовано податковий кредит за рахунок податкових накладних, виписаних ПП "Енерго-Комплекс", оскільки правочин укладений між Малим приватним підприємством "Канід" та Приватним підприємством "Енерго-Комплекс" є нікчемним, проте їх недійсність не встановлена судом. Також позивач вказує на те, що реальність взаємовідносин між Малим приватним підприємством "Канід" та ПП "Енерго-Комплекс" підтверджується необхідними первинними документами. При цьому, представник позивача зазначає про те, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведена перевірка Малого приватного підприємства "Канід" без належного повідомлення про проведення перевірки.
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки Мале приватне підприємство "Канід" необґрунтовано сформовано податковий кредит за рахунок податкових накладних, виписаних Приватним підприємством "Енерго-Комплекс" за період з 1 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Мале приватне підприємство "Канід" є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій видами діяльності юридичної особи є: будівництво житлових і нежитлових будівель, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, установлення столярних виробів, малярні роботи та скління, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, обслуговування напоями.
В період з 14 листопада 2012 року по 15 листопада 2012 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 13 листопада 2012 року № 1811 про проведення документальної невиїзної перевірки, згідно пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведена невиїзна позапланова документальна перевірка Малого приватного підприємства "Канід" з питань правильності обчислення податкового кредиту по взаємовідносинам з Приватним підприємством "Енерго-Комплекс" за період з 1 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року.
За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 15 листопада 2012 року № 1012/22-2/18018609, яким встановлено порушення Малим приватним підприємством "Канід" підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 201.4, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 76667 грн.
На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення від 3 грудня 2012 року № 0013352202, яким збільшено Малому приватному підприємству "Канід" розмір грошового зобов'язання за основним платежем на суму 76667 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 19167 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.
Так, при проведенні перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби зроблений висновок, що Малим приватним підприємством "Канід" неправомірно сформований податковий кредит по взаємовідносинам з Приватним підприємством "Енерго-Комплекс", оскільки правочин, укладений між МПП "Канід" та ПП "Енерго-Комплекс" спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечать інтересам держави та суспільства, а тому згідно частини другої статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 1 червня 2011 року між Малим приватним підприємством "Канід", як замовником, та Приватним підприємством "Енерго-Комплекс", як підрядником, укладено договір підряду № 0106, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи. Згідно пункту 2.1 договору, виконання робіт здійснюється в строк з 1 червня 2011 року по 31 травня 2012 року.
На виконання умов договору ПП «Енерго-Комплекс» виписало на користь МПП "Канід" податкові накладні:
- № 42 від 5 серпня 2011 року на загальну суму 100000 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн.,
- № 154 від 18 серпня 2011 року на загальну суму 160000 грн., в тому числі ПДВ 26666,67 грн.,
- № 229 від 30 серпня 2011 року на загальну суму 100000 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн.,
- № 254 від 31 серпня 2011 року на загальну суму 100000 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн.
31 серпня 2011 року між МПП "Канід" та ПП "Енерго-Комплекс" підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року по капітальному ремонту дитячого садочку по вул. Лютеранська, 17А, по капітальному ремонту приміщень фармацевтичної фабрики, по капітальному ремонту холу 2 поверху приміщення музею та навчальної частини по вул. Львівській, 2/4 та по ремонту гімназії по вул. Предславинській, 30а.
Згідно підписаних 31 серпня 2011 року між МПП "Канід" та ПП "Енерго-Комплекс" довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/, вартість будівельних робіт по ремонту дитячого садочку по вул. Лютеранська, 17А склала 234337,55 грн., вартість будівельних робіт по капітальному ремонту приміщень фармацевтичної фабрики склала 10634,04 грн., вартість будівельних робіт по капітальному ремонту холу 2 поверху приміщення музею та навчальної частини по вул. Львівській, 2/4 склала 158553,22 грн., вартість будівельних робіт по ремонту гімназії по вул. Предславинській, 30а склала 56475,19 грн.
На підтвердження перерахування коштів від МПП "Канід" на користь ПП "Енерго-Комплекс", згідно договору підряду, позивачем надано виписку по рахунку в Печерському відділенні № 026 ПАТ "Укрсоцбанк" за 5 серпня 2011 року, 18 серпня 2011 року, 30 серпня 2011 року та 5 вересня 2011 року.
Відносно висновків відповідача про те, що правочин між позивачем та ПП "Енерго-Комплекс" був спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, суд зазначає про наступне.
Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби прийшла до висновку про те, що МПП "Канід" не мало права на віднесення сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Енерго-Комплекс" на підставі акту Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 2 квітня 2012 року № 19/222/31033654 про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Енерго-Комплекс", яким встановлено, що правочини укладені між ПП "Енерго-Комплекс" та МПП "Канід" не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.
До вказаного висновку Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби прийшла з тих підстав, що у контрагентів ПП "Енерго-Комплекс" - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, у яких ПП "Енерго-Комплекс" був придбаний товар з метою його реалізації МПП "Канід", відсутні основні фонди, згідно поданих декларацій з податку на додану вартість загальний обсяг операцій з реалізації товарів за серпень-вересень 2011 року ОСОБА_2 склав 17438147 грн., ОСОБА_1 - 20829937 грн., проте чисельність працюючих 1 особа, а тому враховуючи загальний обсяг задекларованих операцій з реалізації товарів (робіт, послуг), вони фактично не могли здійснювати такий обсяг роботи. Місцезнаходження платників податків не встановлено.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
При цьому, суд зазначає, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.
Разом з тим, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Зазначена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року.
При цьому, під час розгляду справи встановлено, що зобов'язання за серпень 2011 року за договором підряду № 0106 від 1 червня 2011 року між МПП "Канід" та ПП "Енерго-Комплекс" виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами, а тому посилання позивача на те, що правочин між МПП "Канід" та ПП "Енерго-Комплекс" є таким, що спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечать інтересам держави та суспільства, судом до уваги не приймаються.
Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд зазначає про наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.
Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).
Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.
Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
Визначення терміну «первинний документ» наведено у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено їх відповідність вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Суд також зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.
Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Крім того, суд зазначає, що, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.
Так, МПП "Канід" свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість видане 3 липня 1997 року. ПП "Енерго-Комплекс" Броварською державною податковою адміністрацією видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30 липня 2007 року № 100032113.
Крім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків його контрагентами за договорами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.
При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якою встановлено, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Так, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Приватне підприємство "Енерго-Комплекс" зареєстроване 31 серпня 2000 року. Видами діяльності юридичної особи є: будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), електромонтажні роботи, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інші будівельно-монтажні роботи, неспеціалізована оптова торгівля, обслуговування систем безпеки.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано Малому приватному підприємству "Канід" ліцензію № 512354 на право здійснення в період з 23 березня 2010 року по 23 березня 2015 року господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Згідно ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 356654, Приватному підприємству "Енерго-Комплекс" надано право в період з 18 липня 2007 року по 18 липня 2012 року здійснювати будівельну діяльність.
Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за участю ПП "Енерго-Комплекс" також надані копії договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, з метою належного виконання зобов'язань по яким й було залучено до виконання будівельних робіт ПП "Енерго-Комплекс".
Так, 2 червня 2011 року між Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією, як замовником, та Малим приватним підприємством "Канід", як підрядником, укладено договір № 1, предметом якого є капітальний ремонт приміщень дошкільного навчального закладу № 107 по вул. Лютеранській, 17-а.
14 червня 2011 року між Батьківським благодійним фондом "Предславинський", як замовником, та Малим приватним підприємством "Канід", як підрядником, укладено договір № 1, предметом якого є поточний ремонт гімназії по вул. Предславинській, 30а.
15 липня 2011 року між Комунальним підприємством Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика", як замовником, та Малим приватним підприємством "Канід", як підрядником, укладено договір № 94, предметом якого є поточний ремонт за адресою: вул. Комінтерну, 16.
20 липня 2011 року між Торговельно-економічним коледжем КНТЕУ, як замовником, та Малим приватним підприємством "Канід", як підрядником, укладено договір № 20/07, предметом якого є капітальний ремонт холу другого поверху приміщення музею та навчальної частини в Торговельно-економічному коледжі КНТЕУ по вул. Львівській, 2/4 в м. Києві.
З огляду на встановлене та враховуючи, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ПП "Енерго-Комплекс", які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети його здійснення, спрямованої на отримання прибутку, висновки відповідача про те, що правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, судом до уваги не приймаються.
В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Враховуючи наведене, суд зазначає про наявність у позивача господарської мети платника податку при укладанні договору.
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками операцій з ПП "Енерго-Комплекс", тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 3 грудня 2012 року №0013352202 підлягає скасуванню.
Відносно доводів позивача про те, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведена перевірка Малого приватного підприємства "Канід" без належного повідомлення про проведення перевірки, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з акту перевірки, невиїзна позапланова документальна перевірка МПП "Канід" проведена відповідачем в період з 14 листопада 2012 року по 15 листопада 2012 року, повідомлення від 13 листопада 2012 року № 628, копію наказу № 1811 від 13 листопада 2012 року про проведення перевірки та запрошення від 13 листопада 2012 року № 400 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що несвоєчасне повідомлення МПП "Канід" про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки порушило право платника податку на участь у проведені перевірці, оскільки Податковий кодекс України не встановлює залежність початку перевірки від дати надіслання копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення.
Платник податку, у разі незгоди з прийнятими висновками та рішеннями за результатами перевірки, має право на оскарження їх як в адміністративному порядку, так і в судовому порядку, чим й скористався позивач.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовним вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Малого приватного підприємства "Канід" задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 3 грудня 2012 року №0013352202.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства "Канід" судові витрати у розмірі 959 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А.Бояринцева