Справа: № 2а-13905/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Іменем України
26 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бужак Н. П.
Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.
За участю секретаря Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання неправомірними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до «ДЦ Україна» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання неправомірними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 1 ввід 25.092012 року та рішення №01 та №02 від 28.09.2012 року.
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.09.2012 року відповідно до Секторального плану державного ринкового нагляду на 2012 рік Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції (мийних засобів) у магазині непродовольчих товарів «WATSONS» ТОВ «ДЦ Україна», який розташований у м. Херсоні вулиця К. Маркса 40/10.
За результатами перевірки складено акт №00000003 перевірки характеристик продукції від 11 вересня 2012 року, протокол №00000001 від 12 вересня 2012 року та винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 25 вересня 2012 року № 1, рішення про вжиття обмежувальних заходів № 01 від 28 вересня 2012 року та № 01 від 28 вересня 2012 року та встановлено порушення позивачем п.1 ч.3 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та п.8, 9,17 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМ України від 20 серпня 2008 року № 717.
Постановою про накладення штрафних санкцій від 25 вересня 2012 року № 1 за порушення вимоги п.1.3 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на позивача накладено штраф у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 2 550 грн.
Рішеннями № 1 та № 2 від 11 жовтня 2012 року про внесення змін до рішення чи скасування рішення скасовано рішення № 01 та рішення № 01 від 28 вересня 2012 року.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції.
Крім того, частиною 13 даного Закону передбачено право зазначеного вище органу накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами (частина 2 ст. 26 Закону).
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, здійснюючим перевірку характеристик продукцій у магазині непродовольчих товарів «WATSONS» ТОВ «ДЦ Україна» діяла у відповідно до вимог законодавства України та з відповідно до Секторального плану державного ринкового нагляду на 2012 рік.
Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено наступні обставини у справі.
Згідно з Положенням «Про інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим», областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206 територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з прав захисту споживачів в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Підпунктом 4.1 Положення, інспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, реклами в цій сфері та державний ринковий нагляд.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.
Згідно з частиною 2 зазначеної норми Закону якщо законами України та виданими відповідно до них технічними регламентами встановлено спеціальні вимоги щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямовані на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами.
З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності органи ринкового нагляду приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб»єктами господарювання цих рішень та вживають у порядку, визначеному цим та іншими Законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (ст.11 Закону).
Отже, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та вжиття заходів , яке стосується притягнення до відповідальності за порушення вимог Закону №2735-У1 є заходами ринкового нагляду.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Частиною 1 статті 29 Закону визначено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі придбання ними рішення про: відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування), приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині (ч.5 ст.30 Закону).
Пунктом 9 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМ України від 20 серпня 2008 року № 717, інформація про наявність у складі мийних засобів фосфатів, фосфонатів, аніонних, катіонних, амфотерних і неінонгенних поверхнево-актиивних речовин, вибілювачів на основі кисню і хлору, етилендіаминтетраоцтової кислоти та її солей, нитрилтриоцтової кислоти та її солей, фенолів і галогенізованих фенолів, парадіхлорбензолу, ароматичних, аліфатичних і галогенізованих вуглеводнів, мила, цеолітів, полікарбоксилатів, масова частка яких становить більш як 0,2 відсотка складу мийного засобу, зазначається у такому діапазоні масової частки: менш як 5 відсотків; від 5 до 15 відсотків; від 15 до 30 відсотків; понад 30 відсотків.
Під час здійснення перевірки працівниками державного ринкового нагляду виявлено порушення позивачем вимог п.8,9,17 Технічного регламенту мийних засобів.
Так, п.17 Технічного регламенту визначено, що на мийний засіб, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Регламентом наноситься національний знак відповідності згідно з описом і правилами цього застосування, затвердженими постановою КМ України №1599 від 29.11.2001 року «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності».
Відповідно до п.8 Технічного регламенту мийних засобів підлягає маркуванню шляхом нанесення на зовнішню поверхню пакування, етикетку напису чіткими літерами, що не змінюються протягом строку придатності такого засобу.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що саме Технічний регламент мийних засобів у даному випадку є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини, а тому національний знак відповідності підлягає нанесенню на зовнішню поверхню пакування або етикетку.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 44 Закону № 2735-У1 до розповсюджувача у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції застосовуються штрафні санкції у розмірі від 1050 до 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, до позивача правомірно застосовано штрафні санкції за порушення, встановлені під час перевірки.
Як встановлено судом, у наданій позивачем товаросупровідній документації до мийного засобу (гель для очищення туалету «Harpik» «Pawer plus» (spring power gel)на документ, який містить національний знак відповідності, встановлено строк дії: з 20 липня 2012 року по 30 серпня 2012 року, тоді як перевірка проводилась 11 вересня 2012 року.
Строк дії Декларації про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту діє з 18 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року, проте на даній Декларації відсутній національний знак відповідності.
Щодо рішень №01 та №02 від 28 вересня 2012 року, то останні повністю відповідають типовій формі згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11 червня 2012 року №690 «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду» і, крім того, скасовані відповідачем, оскільки з повним виконанням позивачем приписів даних рішень відповідно до рішення № 2 від 11 жовтня 2012 року.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю »ДЦ Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
судді: Костюк Л.О
Твердохліб В.А.
Повний текст виготовлено: 27 лютого 2013 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.