"16" жовтня 2012 р. справа № 2а/0470/247/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Сколишеві О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/247/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі - Кривий Ріг» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001192301 від 02.12.2011 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалбі - Кривий Ріг» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0001192301 від 02.12.2011 року, яким Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 34 025 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 2 грн. В обґрунтування позову зазначено про помилковість висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки № 151/231/36220334 від 30.11.2011 року, щодо порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року на суму 34 025 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року адміністративний позов задоволений. Суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту перевірки, який не містить усіх суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності позивача, які мають відношення до виявлених порушень податкового законодавства, не навів первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначеного факту. Відповідачем не надано достатніх беззаперечних доказів щодо невірного розрахунку собівартості реалізованих товарів та витрат операційної діяльності, а судом в ході розгляду справи не встановлений факт розрахунку позивачем собівартості реалізованих товарів з порушенням вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки щодо порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 та пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПКУ не знайшли свого підтвердження судовим розглядом справи.
Не погодившись із рішенням суду, Криворізька північна міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, яка є правонаступником Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, судом не встановлені всі обставини у справі та зроблений помилковий висновок щодо недоведення допущених позивачем порушень податкового законодавства.
У судові засідання, призначені на 27.07.2012 року та 16.10.2012 року апелянт, належним чином повідомлений про день, місце і час проведення судового засідання, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення - 20.06.2012 року та 08.08.2012 року - відповідно, до суду уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що ухвалена у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Північною МДПІ у м. Кривому Розі з 13.10.2011 року по 09.11.2011 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Фалбі - Кривий Ріг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, за наслідками якої 30.11.2011 року складений Акт № 151/231-36220334 (а.с.10-24). В результаті перевірки встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року на суму 34 025 грн. На підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0001192301 від 02.12.2011 року, яким Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 34 025 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 2 грн. (а.с.25).
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із відсутністі підтвердження допущеного позивачем порушення вимог податкового законодавства з огляду на зміст акту перевірки, який не відповідає вимогам, встановленим Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за №34/18772.
Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що в Акті перевірки виявлене порушення описано наступним чином: « Встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05 Декларації «витрати операційної діяльності» за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р. у загальній сумі 139 250 грн., у тому числі за 1 кв. 2011 р. на 99 850 грн. та у 2-му кв.2011р. - на 39 400 грн. Так, перевіркою встановлено, що в порушення п.5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України ТОВ «Фалбі-Кривий Ріг» невірно розраховано собівартість реалізованих товарів, що призвело до зайво списаних товарів та завищенню витрат у сумі 139 250 грн.» (а.с.13).
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, у спірних правовідносинах до 01.04.11 оподаткування прибутку підприємств мало здійснюватись за правилами, встановленими Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94ВР, оскільки з 01.01.11 набрав чинності Податковий кодекс України, проте розділ ІІІ згаданого кодексу, положення якого визначають правила оподаткування податком на прибуток підприємств, набрав чинності з 01.04.11 (п.1 Розділу ХІХ ПКУ). Отже, формування валових витрат позивача до 01.04.11, в тому числі в І-му кварталі 2011р., мало відбуватись відповідно до ст. 5 Закону №334.
Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається з Акту перевірки, складеного МДПІ, позивач в період, що був підданий перевірці, здійснював операції з придбання товарів та послуг, таких як лікарські препарати, засоби санітарії, вироби медичного призначення, МШП, транспортні послуги, послуги оренди приміщень, транспорту, ПММ, електроенергії, вода, зв'язок, послуги інкасації, послуги охорони, обслуговування комп'ютерної техніки тощо.
Відповідач посилається на порушення позивачем п.5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до зазначеної норми валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: 5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. При цьому, суть порушення викладена у завищенні задекларованих показників «витрати операційної діяльності».
Колегія суддів зазначає, що витрати підприємства - це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Усі витрати підприємства поділяються на дві групи: витрати, що здійснюються в процесі проведення звичайної діяльності, та витрати, які проводяться за надзвичайних подій. У свою чергу, до витрат від звичайної діяльності входять: витрати на операційну діяльність; фінансові витрати; витрати від участі в капіталі; інші витрати. Витрати від операційної діяльності охоплюють витрати підприємства, що пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (основна діяльність), а також з проведенням операцій з їх забезпечення (інша діяльність). До витрат від операційної діяльності належать: собівартість продукції; адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати.
З аналізу показників, які викладені у таблиці (а.с.13), вбачається, що завищення відбулось внаслідок зайвого списання 139 249,89 грн. Це зайве списання відбулось через невірний розрахунок собівартості реалізованих товарів. Проте, до таблиці не додано жодних пояснень щодо того, в чому полягає невірний розрахунок собівартості. Не зазначено, якими нормативно-правовими актами керувався податковий орган, здійснюючи свої розрахунки. В Акті відсутній будь-який опис суті порушення та відтворення законодавчої норми, якою керувався контролюючий орган. Так, Таблиця містить показники, на підставі яких відповідач зробив висновок про зайве списання товарів. Однак, перевірити правильність вчинених розрахунків суд позбавлений можливості у зв'язку із не наведенням алгоритму та законодавчого обґрунтування.
Для дачі пояснень по Акту перевірки у судові засідання неодноразово викликався відповідач. Проте, ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду відповідач своїх представників не направив.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і зазначає про правильне застосування приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зміст апеляційної скарги буквально відтворює зміст Акту перевірки (а.с.13), за яким неможливо здійснити перевірку правильності висновків відповідача щодо наявності порушень податкового законодавства позивачем.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/247/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі - Кривий Ріг» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001192301 від 02.12.2011 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Т.І. Ясенова