"31" липня 2012 р. справа № 2а/0470/8364/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Бембінек Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у справі № 2а/0470/8364/11 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000100800, прийняте 16 червня 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби, яким нарахована пеня у розмірі 329 380,28 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган під час нарахування пені не врахував ту обставину, що господарським судом Дніпропетровської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку із порушенням провадження у справі про банкрутство.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного повідомлення-рішення, зважаючи на наявність ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2010 року у справі № Б38/133/10 про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «ПівдГЗК».
Не погодившись із рішенням суду, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, приписи статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в частині застосування мораторію, не розповсюджують свою дію на спірні правовідносини, оскільки пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті не є грошовим зобов'язанням у розумінні цього Закону, не є санкцією за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тому порушення у справі про банкрутством і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставами для невиконання Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічні відносини.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати оскаржену постанову, відмовивши у задоволенні адміністративного позову.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», пославшись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, який всебічно та повно розглянув усі обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення -без змін.
У судовому засіданні представник Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в період з 06 червня 2011 року по 09 червня 2011 року співробітниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі проведена позапланова невиїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічним контрактам від 01.02.07 № 133д, від 08.08.07 № 1789д та від 13.01.10 № 123д за період з 01 квітня 2010 року по 01 травня 2011 року, за наслідками якої 09 червня 2011 року складений Акт № 68/08-08-032/00191000 (а.с. 16-26). За висновками, викладеними в Акті, перевіркою встановлено порушення ВАТ «ПівдГЗК»статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку з чим позивачу нарахована пеня у розмірі 329 380, 28 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000100800 від 16 червня 2011 року (а.с.27).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що пеня спірним податковим-рішенням неправомірно нарахована позивачеві в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який було введено у зв'язку із порушенням провадження у справі про банкрутство.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду і зазначає, що згідно статі 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів водиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, та і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.
Відповідно до статі 12 Закону № 2343 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, та цей проміжок часу відповідає лише строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і ніяк не пов'язаний із поняттям мораторію. За змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, які виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.
Апелянт зазначив про те, що зобов'язання резидентів щодо зарахування виручки у іноземній валюті на валютні рахунки в уповноважених банках у строки, визначені статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»за своєю правовою природою не є ні грошовими зобов'язаннями, ні податковими зобов'язаннями, тому дія застережень статті 12 Закону № 2343 на ці правовідносини не розповсюджується.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами і зазначає, що стаття 12 Закону № 2343 містить виключення з правила про застосування мораторію, а саме: дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є фінансовою санкцією, яка застосовується за неналежне виконання резидентом зобов'язання щодо повернення валютної виручки і до переліку зобов'язань, на які дія мораторію не розповсюджується, вказаною вище нормою Закону № 2343 не включена.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»та введено мораторій за задоволення вимог кредиторів (а.с.55).
За таких обставин, нарахування пені за порушення термінів, передбачених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не можна вважати обґрунтованим, тому висновок суду першої інстанції про визнання протиправним спірного повідомлення-рішення, на думку колегії суддів, є правильним.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року -без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Т.І. Ясенова