"17" листопада 2011 р.справа № 2а-6773/10/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Снісар Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області та Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії
02 червня 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та вчинення певних дій, де посилаючись на те, що в органах внутрішніх справ з 1993 року, в тому числі і на керівних посадах. 26.08.2008 р. наказом №127 -ос позивача призначено на посаду начальника відділу карного розшуку Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в дніпропетровській області, а 04.05.2010 р. наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 560 «Про надзвичайну подію за участю працівників Дніпропетровського міського управління та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності»ОСОБА_1 було звільнено з ОВС згідно п.64 «є»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, а підставою звільнення визначено факт: протиправних дій працівників відділу карного розшуку Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, всіх підлеглих, які перебуваючи у службовому відрядженні в містах Харкові та Донецьку, «діючи умисно»і не маючи на те передбачених законом підстав застосувати насильство та спецзасоби відносно цивільних осіб, а також порушення Прокуратурою Донецької області відносно підлеглих працівників ВКР ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України та обрання щодо них судом запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Тому звернувся до суду та просить винести рішення, де визнати незаконним та скасувати частково наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 5690 від 04.05.2010 р., в частині звільнення ОСОБА_1 з ОВС України та з посади начальника відділу карного розшуку Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, зобов'язати відповідача поновити позивача на службі в ОВС та на посаді начальника відділу карного розшуку Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області та зобов'язати відповідача виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В грудні 2010 р. позивач уточнив позовні вимоги.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 р. адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано п.5 наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 560 від 04.05.2010 р., визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 123 о/с від 06.05.2010 р. в частині звільнення в запас Збройних Сил за п. 64 «є»(за порушення дисципліни) підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділу карного розшуку Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу карного розшуку Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу,
Не погодившись з постановою суду першої інстанції Дніпропетровське міське Управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області та ГУ МВС України в Дніпропетровській області подали апеляційні скарги, де просили постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 р. скасувати, прийняти нову постанову, де відмовити в повному обсязі в задоволенні позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів просили задовольнити апеляційні скарги.
Переглядаючи справу, суд не погоджується з висновком суду, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1993 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, в тому числі й на керівних посадах. 26.08.2008 р. наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 127 -ос призначений на посаду начальника відділу карного розшуку Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області.
04.05.2010 р. наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 560 «Про надзвичайну подію за участю працівників Дніпропетровського міського управління та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності»позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України згідно п. 64 «є»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 06.05.2010 р. № 123 о/с ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ у запас на підставі пункту 63 "є" Положення "Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.91 № 114, за порушення дисципліни. Підставою для видання наказу слугував наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 04.05.2010 № 560 про надзвичайну подію за участю працівників Дніпропетровського МУ та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів справи слідує, що 23.04.2010 р. працівники ВКР Дніпропетровського МУ, які знаходилися при виконання службових обов'язків, прибувши до м. Харкова, діючи умисно, не маючи на те передбачених законом підстав, затримали ОСОБА_2, ОСОБА_3, супроводжуючи свої дії застосуванням насилля, що виразилося в позбавленні волі та застосуванні спецзасобів -наручників, після чого разом з останніми виїхали до Донецької області, де аналогічні дії були вчинені стосовно ОСОБА_4 Цієї ж доби порушено кримінальну справу за фактом перевищення посадовими особами ВКР Дніпропетровського МУ влади або службових повноважень, за знаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.
На даний час в кримінальній справі проводиться досудове слідство.
З матеріалів справи вбачається, що Постановою слідчого по особливо важливим справам слідчого відділення прокуратури Донецької області Куцурубенко А.А. від 07.07.2010 р. встановлено, що начальник ОУР Дніпропетровського МУ ОСОБА_1 та його замісник не давали вказівок незаконно затримувати осіб, причетних до скоєння злочину, застосовувати до них спецзасоби чи фізичне насилля у вигляді побоїв, проводити незаконні обшуки чи огляди володінь вказаних осіб, скоювати відносно них розбій чи заволодіння їх автотранспортом, вимагати у потерпілих гроші чи скоювати інші протиправні дії. Також встановлено, що ОСОБА_1 не було відомо про скоєння його підопічними інкримінуємих злочинів і про наявність подій, що відбулися 23.04.2010 р. за участю обвинувачених та потерпілих йому стало відомо лише під час досудового слідства по справі, оскільки встановлено, що відбувши у відрядження працівники ОУР Дніпропетровського МУ повідомили керівництву тільки про те, що особи, причетні до злочину встановлені та самі, добровільно погодилися проїхати до м. Дніпропетровська для дачі показань(а.с.35-36).
Згідно висновку службового розслідування за обставинами порушення 23.04.2010 р. прокуратурою Донецької області кримінальної справи відносно працівників ВКР Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України від 04.05.2010 р., де встановлено, що перед виїздом працівників міліції у службове відрядження інструктаж з транспортної та особистої дисципліни, Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 р. № 60 проведено начальником ВКР Дніпропетровського МУ підполковником міліції ОСОБА_1, запропоновано: за недостатнє приділення уваги проведенню з підлеглим особовим складом індивідуальної виховної та профілактичної роботи, направленої на дотримання дисципліни та законності, недопущення фактів перевищення влади та службових повноважень, порушення фактів перевищення влади та службових повноважень, порушення конституційних прав і свобод громадян, виконанню вимог наказів МВС України від 31.12.2004 р. № 1666 «про затвердження Інструкції з організації відряджень, у структурі МВС України»№ 77 від 31.03.2010 р. «Про внесення змін та доповнень до наказу МВС від 31.12.2004 р. № 1666 «Про затвердження Інструкції з організації відряджень у структурі МВС України, а також відсутність контролю за діями працівників, які виїхали у службове відрядження, що надалі призвело до вчинення останніми протиправних дій відносно цивільних осіб, які принижують їх честь та гідність, начальника ВКР Дніпропетровського МУ ГУ МВС підполковника міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ України за п.64 «є»(за порушення дисципліни) Положення.(а.с.62-77).
Згідно із ст.1 Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV, службова дисципліна -дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника ОВС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, працюючи на посаді начальника відділу карного розшуку Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, постійно проводив з підлеглим особовим складом індивідуальну виховну та профілактичну роботу, направлену на дотримання дисципліни та законності, а перед виїздом працівників міліції у службове відрядження провів інструктаж з транспортної та особистої дисципліни, але його підлеглі вчинили злочин, за що передбачена кримінальна відповідальність.
Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту ОВС України, дисциплінарний проступок -невиконання чи неналежне виконання особою рядового і начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту ОВС України одним із стягнень за вчинення дисциплінарного проступку передбачено звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Згідно з ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Однак, судом встановлено, що письмового пояснення відповідачем від позивача не було відібрано.
Згідно зі ст.17 Дисциплінарного статуту ОВС України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.
Суд вважає, що при накладенні дисциплінарного стягнення відповідач не врахував рівень кваліфікації позивача, його позитивну характеристику, обставини скоєння дисциплінарного проступку, в зв'язку з чим накладене на позивача дисциплінарне стягнення не є співмірним з вчиненим дисциплінарним проступком.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що звільнення позивача з посади є крайнім заходом дисциплінарного впливу та прийнятий необґрунтовано.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..200, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області та Головного управління МВС України в Дніпропетровській області -залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 р. -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: А.В. Суховаров