"27" лютого 2013 р. Справа № 5016/3033/2012(16/130)
м. Миколаїв
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40), код 23399393
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-А), код 08029523
про: стягнення 15821 грн. 25 коп.,
суддя В.Д. Фролов
за участю представників сторін
від позивача: Клис Н.А., довіреність № 01/33-421 від 26.12.2012 р.
від відповідача: Старчеус О.С., довіреність № 18 від 08.01.2013 р.
Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (надалі - ПАТ «Миколаївобленерго») звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (надалі - КЕВ) грошових коштів на погашення заборгованості за спожиту електроенергію в загальній сумі 15821 грн. 25 коп., з яких: 15395 грн. 63 коп. - основний борг, 346 грн. 46 -пеня, 63 грн. 35 коп. -3% річних, 15 грн. 81 коп. інфляційні витрати, а також грошових коштів на погашення судових витрат у сумі 1609 грн. 50 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним між ними договорами про постачання електричної енергії № 56/188 від 14.05.2008 р. та № 56/188 від 13.01.2012 р. щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг в період з липня по листопад 2012 року включно.
27 лютого 2013 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулось із заявою про припинення провадження на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення основного боргу у сумі 15395 грн. 63 коп., оскільки його у добровільному порядку погашено відповідачем.
Ухвалою Господарського суду від 27.02.2013 р. припинено провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго» про стягнення з КЕВ основного боргу в сумі 15395 грн. 63 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні, відповідач просив суд відмовити позивачу в частині стягнення інфляційних збитків та 3 % річних та просив зменшити розмір підлягаючої до стягнення пені до 10 грн., врахувавши при цьому погашення в добровільному порядку суми основного боргу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в частинні стягнення пені, 3 % річних та інфляційних витрат.
Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:
На виконання умов укладених сторонами договорів та додатків до них позивач поставив КЕВ у м. Миколаєві у період з липня по листопад 2012 року електричну енергію у розмірі 13552 кВт*год. на суму 15395 грн. 63 коп. Дане підтверджується виставленими до оплати рахунками № 56/188/5 від 30.05.2012 р., № 56/188/10 від 31.10.2011 р., № 56/188/11 від 30.11.2011 р., № 56/188/4 від 27.04.2012 р., № 56/188/7 від 30.07.2012 р., № 56/188/8 від 30.08.2012 р., № 56/188/9/1 від 01.10.2012 р., 56/188/10/1 від 30.10.2012 р., 56/188/11/1 від 30.11.2012 р. Зазначені рахунки отримані Відповідачем, що підтверджується його підписами на них.
Згідно з п. 2 Додатку № 10 до Договору, рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений КЕВ протягом 10 операційних днів з дня отримання, станом на 27.11.2012 р. вищезазначені рахунки Відповідачем було оплачено не своєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 20.06.2011 р., 23.11.2011 р., 21.12.2011 р, 11.06.2012 р.
Отже, на день звернення позивача з позовом до КЕВ сума основного боргу складала 15395 грн. 63 коп.
У ході розгляду справи КЕВ сплачено добровільно основний борг у сумі 15395 грн. 63 коп. за спожиту електроенергію у спірний період, що підтверджується копіями платіжних доручень від 14.12.2012 р. № U1664209, від 14.12.2012 р. № U1664210, доданою до заяви ПАТ "Миколаївобленерго" про зменшення позовних вимог, згідно яких платіж у сумі 4489036 грн. 60 коп. проведено банком 14.12.2012 р. (тобто після звернення позивача з позовом до господарського суду).
Таким чином, на даний час заборгованість КЕВ перед ПАТ «Миколаївобленерго» в частині основного боргу відсутня.
Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.
Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч.ч.1,3 ст.275 ГК України).
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення з КЕВ м. Миколаєва 3% річних у сумі 63 грн. 35 коп., інфляційних витрат у сумі 15 грн. 81 коп. та пені в сумі 346 грн. 46 коп. є обґрунтованими.
Проте, виходячи з того, що фінансування КЕВ здійснюється виключно з державного бюджету, при цьому недостатньо; що КЕВ прийнято міри для погашення в ході розгляду даного спору в добровільному порядку основного боргу з оплати вартості спожитої електроенергії, котрий виник у спірний період; що позивачем не доведено заподіяння йому порушенням грошових зобов'язань КЕВ матеріальної шкоди; суд визнає викладені обставини виключними.
З огляду на вказані обставини, та з урахуванням положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, зокрема за наявності обставин, які мають істотне значення, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин; суд вважає за можливе зменшити розмір підлягаючої до стягнення пені до суми 180 грн. 00 коп.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково.
На підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне покласти судові витрати на Відповідача.
Керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити частково.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, пр. Миру, 62-а, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23399393), грошові кошти в загальній сумі 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 16 коп., із яких 180 (сто вісімдесят) грн. 00 коп. - пеня; 63 (шістдесят три) грн. 35 коп. - 3 % річних; 15 (п'ятнадцять) грн. 81 коп. - інфляційні витрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. на поточний рахунок 260003001362 в МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326561.
3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Суддя В.Д. Фролов