"19" червня 2012 р. справа № 1170/2а5083/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Раковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року у справі № 1170/2а-5083/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області про визнання дій протиправними, скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області Міцьканюка І.В. щодо відкриття виконавчого провадження за постановою від 30.09.2011 року про примусове виконання вимоги №Ф-799 від 25.07.2011 Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія про сплату боргу в сумі 1591,20 грн. та скасувати цю постанову. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого вимога про стягнення недоїмки не є виконавчим документом, тому у відкритті виконавчого провадження мало бути відмовлено.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про те, що вимога Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія є виконавчим документом, оскільки остання відсутня у переліку виконавчих документів, визначеного статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає стягненню у судовому порядку шляхом пред'явлення позову, а не винесення вимоги. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»містить положення, за якими заборгованість приватних підприємців взагалі підлягає списанню, проте судом це не враховано.
Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.
Справа розглянута у відповідності з приписами частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України без участі апелянта та представника відповідача.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 25 липня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрія сформовано вимогу №Ф-799 щодо ОСОБА_1 про сплату боргу по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 591 грн. 20 коп. 30 вересня 2011 року постановою ВП № 28995171 державним виконавцем ВДВС Олександрійського МРУЮ Кіровоградської області Міцканюк І.В. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаної вимоги.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд виходив з приписів Закону України «Про виконавче провадження», якими встановлений обов'язок державного виконавця щодо вжиття заходів примусового виконання, неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, у тому числі, підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Колегія суддів погоджується з такою мотивацією прийнятого рішення, оскільки статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на державну виконавчу службу покладався обов'язок по примусовому виконанню, у тому числі, і рішень інших органів державної влади ( п.8 ч.1 ст. 17 Закону). Незважаючи на те, що з 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010 року, в прикінцевих та перехідних положеннях до якого зазначено, що з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону, платники внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не звільняються від погашення заборгованості, яка виникла до 01.01.2011 року. Крім того, як до 01.01.2011 року, так і після цього часу органи Пенсійного фонду України мали право формувати вимогу про сплату боргу відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»відповідно, і за нормами цих законів вимога є виконавчим документом, який підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Щодо доводів апелянта про списання заборгованості, колегія суддів зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення норм Податкового кодексу України»№ 3609-УІ від 07.07.2011 року, внесені зміни до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За цими змінами підлягають списанню нараховані органами Пенсійного фонду України та не сплачені фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, фінансові санкції (штраф та пеня) за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається зі змісту вимоги №Ф799, ОСОБА_1 нарахована недоїмка на суму 1591,20 грн., штрафи -0 грн., пеня -0 грн. (а.с.9).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження, яка прийнята на виконання вимоги органу Пенсійного фонду України, що набрала чинності 09.09.2011 року, у зв'язку з чим відмовлено у задоволенні позову.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу суб'єкта ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року у справі № 1170/2а-5083/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Т.І. Ясенова