ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-2/18889-2012 26.02.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»
Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8 974,10 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача Сербіна А.О.
від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8 974,10 грн.
Ухвалою від 26.12.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.
Від М(Т)СБУ 25.01.2013р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь на судовий запит.
Представники позивача в призначене судове засідання не з'явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Від позивача 29.01.2013р. через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 26.12.2012р. про порушення провадження у справі.
Вимоги ухвали суду від 26.12.2012р. відповідачем не виконано.
Представником відповідача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про надання матеріалів справи на ознайомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
При розгляді матеріалів справи встановлено, що:
16.07.10р. між позивачем та Кизима Г.М. було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 1133567/05/11.
Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля «Lexus LS 460», д.р.н. АА 8118 СТ.
02.09.10р. в 19 год. 45 хв. по вул. В.Васильківській, 29 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням Клименко О.В. та автомобіля «Ланд Ровер», д.р.н. АА 0777 ОВ під керуванням Шеленг Р.А.
Як вбачається з деталізованої довідки ДАІ про ДТП, пригода, що мала місце 02.09.10р. відбулась внаслідок порушення обома учасниками дорожнього руху ПДР України.
Так, відповідно до Постанови від 21.09.10р. у справі № 3-2178-1/10 Печерського районного суду міста Києва, ДТП сталася в результаті порушення Шеленг Р.А. Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.
Крім того, Постановою від 22.09.10р. у справі № 3-4053/10 Печерського районного суду м. Києва, Клименка О.В. також було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.
Позивач нарахував та виплатив потерпілому суму страхового відшкодування, яка склала 17948,07 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви документами.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Цивільно-правова відповідальність водія Шеленг Р.А. вина якого в ДТП встановлена відповідно до Постанови Печерського районного суду міста Києва від 21.09.2010р. на момент ДТП була застрахована Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «Україна» на підставі Полісу ВС/9302735, при цьому ліміт відповідальності за полісом по майну - 25 500 грн., франшиза - 510 грн.
Щодо викладених у відзиві Відповідача заперечень, що Позивачем не обґрунтовано позовні вимоги, оскільки відповідно до наявних документів ступінь вини обох учасників ДТП не встановлена, а отже не встановлені і межі цивільної відповідальності, то судом ці заперечення відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до Постанови Печерського районного суду м. Києва від 21.09.10р. у справі № 3-2178-1/10 про притягнення Шеленг Р.А. до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП встановлено, що він керуючись автомобілем марки «Лексус», д.р.н. АА 8118 СТ по вул. В.Васильківська, 29 в м. Києві не врахував дорожню ситуацію на дорозі, при об'їзді не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Рендж Ровер», д.р.н. АА 9770 ОВ під керуванням водія Шеленга Р.А., чим порушив п. 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху України.
В результаті даної ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Тобто, як вбачається з текстів вищенаведених постанов, судами встановлено ступінь вини Клименка О.В. та Шеленг Р.А.
Вищенаведене підтверджується і відповідно до деталізованої довідки про обставини ДТП № б/н, де було встановлено, що дана ДТП сталася внаслідок порушення Клименко О.В. та Шеленг Р.А.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини, і шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності).
Так особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них при наявності вини обох володільців, то розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").
Враховуючи обставини, встановлені постановою Печерського районного суду міста Києва від 21.09.2010р. та 22.09.10р., суд приходить до висновку про наступну ступіть вини обох водіїв - Клименко О.В. - 45,95 % та Шеленг Р.А. - 54,05 %.
Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
При виплаті страхового відшкодування, Позивачем вже було вирахувано франшизу, передбачену Договором страхування, проте при зверненні до суду з даним позовом, Позивачем не було враховано франшизу встановлену Полісом ВС/9302735 - 510 грн., а тому, враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, в сумі 7734,14 грн.
Пунктом 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування, яка діяла до 19.09.2011р.) (далі - Закон) передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим із ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме Відповідач.
Статтею 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування, яка діяла до 19.09.2011р.) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
З огляду на викладене Позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, тобто до Відповідача, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України №23/279 від 28.08.2012р.).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог; в іншій частині відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (м. Київ, вул. Володимирська, 5 б; код ЄДРПОУ 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (м. Київ, вул. Братська, 14; код ЄДРПОУ 20474912) 7 737 (сім тисяч сімсот тридцять сім) грн. 14 коп. - суму страхового відшкодування та 1387 (одна тисяча триста вісімдесят сім) грн. 72 коп. - суму судового збору.
В решті вимог в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.02.13р.
Суддя І.О. Домнічева