Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв
16.10.2012 р. Справа № 2а-9067/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М. С. розглянув адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр", вул. Одеське шосе, 92, м. Миколаїв, 54036
доОчаківської обєднаної Державної податкової інспекціої Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Веселинівська, 50, м. Миколаїв, 54036
провизнання неправомірною та скасування частини акта перевірки щодо обчислення і своєчасної сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та зобовязання ДПІ провести списання безнадійної заборгованості та скасування повідомлення - рішення №0000512301 від 06.09.2011р.,
за участю представників:
від позивача: Горпинича М.П., Горпинича С.І.
від відповідача: Косенчука С.І.
Керуючись ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства суд проголошує вступну та резолютивну частину постанови суду.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч. 3 ст. 160, 161, 162, 163 КАС України, адміністративний суд, -
Позов Державного підприємства Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр" - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000512301 від 06.09.2011р.
В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідну частину судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 0,58 грн. повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр" шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Очаківської обєднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби
Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. В. Лісовська
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв
16.10.2012 р. Справа № 2а-9067/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М. С. розглянув адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр", вул. Одеське шосе, 92, м. Миколаїв, 54036
доОчаківської обєднаної Державної податкової інспекціої Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Веселинівська, 50, м. Миколаїв, 54036
провизнання неправомірною та скасування частини акта перевірки щодо обчислення і своєчасної сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та зобовязання ДПІ провести списання безнадійної заборгованості та скасування повідомлення - рішення №0000512301 від 06.09.2011р.,
за участю представників:
від позивача: Горпинича М.П., Горпинича С.І.
від відповідача: Косенчука С.І.
Державне підприємство Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр"звернулось до адміністративного суду з позовом до Очаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання неправомірною та скасування частини акта перевірки щодо обчислення і своєчасної сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та зобов'язання ДПІ провести списання безнадійної заборгованості а також скасування податкового повідомлення-рішення № 0000512301 від 06.09.2011 року.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що акт, який був складений відповідачем в результаті проведеної виїзної позачергової перевірки, є неправомірним в частині перевірки правильного обчислення повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 408281,06 грн. та пені в сумі 72310,75, оскільки вказаний податок в сумі 158951,06 грн. відповідно до положень наказу № 1034 від 24.12.2010 року ДПА України "Про затвердження порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків"є безнадійним боргом, належить списанню та не підлягає включенню до загальної суми боргу по податку з доходів фізичних осіб, оскільки строк позовної давності сплинув. Позивач просить суд зобов'язати відповідача провести списання безнадійної заборгованості по податку з доходів фізичних осіб. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем неправомірно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11088,91 грн., оскільки не зараховано 43311,00 грн. витрат на утримання не реалізованої сільськогосподарської продукції власного виробництва, а тому висновок перевіряючих про заниження підприємством податку на прибуток на суму 11 088,91 грн. є необґрунтованим, а винесене податкове рішення повідомлення підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечує, надав до суду письмові заперечення, в судовому засіданні надав пояснення де зазначив, що перевірка діяльності позивача була проведена на вимогу самого позивача у зв'язку з ліквідацією підприємства. В ході перевірки підприємства-позивача, перевіряючими було складено Акт перевірки яким повністю відобразив фінансовий стан дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 01.08.2011 року . При перевірці були виявлені порушення податкового законодавства, та визначена загальна сума податкового боргу підприємства з усіх видів податків, в наслідок чого ДПІ було правомірно визначено підприємству податкові зобов'язання та винесені податкові повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представник позивача після уточнення та збільшення позовних вимог просив суд визнати не правомірною та скасувати частину Акту перевірки в частині правильного обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 408 281,06 грн. та пені у сумі 72 310,75 грн., скасувати податкове рішення повідомлення № 0000512301 від 06.09.2011 року та зобов'язати відповідача провести списання безнадійної заборгованості по податку на доходи фізичних осіб минулих років у сумі 158 951,06 грн. (а.с. 171-175)
Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову.
В судовому засіданні 16.10.2012 року в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Вислухав пояснення сторін, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить частковому задоволенню, виходячи з наступного:
ДПІ у період з 11.08.2011 року по 19.08.2011 року була проведена позапланова виїзна перевірка ДП ДПРСПЦ "Південьконецентр"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 01.08.2011 року, валютного та іншого законодавства з 01.04.2010 року по 01.08.2011 року.
Перевіркою встановлено порушення підприємством ряд норм податкового законодавства, у зв'язку з чим 06.09.2011 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000502301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 871,36 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 217,84 грн.; № 0000512301 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11088,91 грн.; № 0000602301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3685,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1,00 грн.
В межах даної адміністративної справи позивачем оскаржується лише податкове рішення повідомлення № 0000512301 про збільшення суми податку на прибуток, інші винесені контролюючим органом податкові рішення повідомлення за результатом перевірки позивачем не оскаржуються та не є предметом судового розгляду.
Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення від 06.09.2011 року № 0000512301 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11088,91 грн. винесено відповідачем неправомірно та належить скасуванню виходячи з наступного:
Як платник податку на прибуток підприємство перебувало у період з 01.01.2011 року по 01.08.2011 року , тобто сім місяців.
Так при визначенні правильності сум податку на прибуток у перевіряємий період перевіряючими було досліджено правильність формування валового доходу підприємства за І-ІІІ квартал 2011 року. (а.с.8-19), який на думку перевіряючих був занижений на суму 4852 грн. та це не оспорюється підприємством, а також досліджено правильність віднесення сум до складу валових витрат. Так позивач зазначає, що перевіряючи не правомірно дійшли висновку, що сума 43 311 грн. (а.с.22) - витрати на утримання племінного поголів'я коней, не належить до включення до складу валових витрат в силу положення п. 138.4 ст. 138 ПУ України в тому звітному періоді в якому вони були понесені.
Суд критично оцінює позицію ДПІ, викладену в Акті перевірки та посилання на п.138п.4 ст. 138 ПК України, оскільки, податковий орган дійшов хибного висновку, що „ дохід від реалізації поголів'я коней буде отримано в наступних завітних періодах у вигляді державного цільового фінансування на збереження племінного генофонду української верхової породи коней" (а.с.13-14) Слід зазначити, що у даному випадку цільове державне фінансування не є доходом підприємства від реалізації товарів (поголів'я коней) а є коштами на покриття збитків понесених підприємством при утримані поголів'я коней, а від так відповідно до положень п. 138.5 ст. 138 ПУ України та Правил ведення бухгалтерського обліку такі витрати повинно бути віднесено до графи „інші витрати" та мають бути включені до складу валових витрат у тому звідному періоді в якому вони були понесені. На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що підприємство правомірно включило до складу валових витрат витрати у сумі 43 311,00 грн. на утримання поголів'я коней у тому звітному періоді в якому вони були здійсненні.
Позовні вимоги позивача щодо визнання неправомірним та скасування акту перевірки від 29.08.2011 року № 1139/23-32141301 в частині перевірки правильного обчислення повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 408 281,06 грн. та пені в сумі 72 310,75 грн. не належать задоволенню, оскільки згідно п. 1.3 ст. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205, акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Вказана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Таким чином, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Також слід зазначити, що Акт перевірки це лише відображення фінансового стану підприємства у сфері оподаткування. Представник позивача не заперечував в судовому засіданні, що дійсно через фінансові труднощі підприємство тривалий час на протязі минулих років не перераховувало до бюджету податок з фізичних осіб. Це також підтверджується й матеріалами справи, а саме рішеннями судів різних років про стягнення заборгованості по цьому виду податку з 2006 по 2010 роки. Станом на день проведення перевірки борги минулих років по податку з фізичних осіб не були списані, а відтак, суд приходить висновку, що перевіряючими правомірно відображена існуюча податкова заборгованість підприємства в акті перевірки по податку з доходів фізичних осіб.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести списання безнадійних сум по податку з фізичних осіб суд вважає, що така вимога не належить задоволенню, оскільки для проведення списання цих сум існує спеціальний порядок, де ініціатором такого списання є підприємство -платник податків, а не контролюючий орган. Позивачем не надано жодних доказів суду, та не заперечувалося в судовому засіданні представниками позивача, що підприємство не зверталося до ДПІ з вимогою щодо списання сум які на його думку вже є безнадійною заборгованістю. Під час проведення позапланової перевірки перевіряючі не повноважні самостійно, без проходження певної процедури, передбаченої Порядком, визнати заборгованість безнадійною та провести її списання.
Суд критично оцінює позицію позивача щодо застосування строків позовної давності у 1095 днів до обчислення та відображення у Акті перевірки та розрахунку податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, оскільки строк позовної давності (строк стягнення податкового боргу) має бути дотримано (ураховано) під час звернення податкового органу до платника податків з вимогами про стягнення сум податкового боргу, а у даному випадку контролюючим органом лише проведено відображення в акті перевірки наявність у підприємства податкової заборгованості по даному виду податку.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Згідно з положеннями ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки позовні вимоги позивача судом задоволені лише частково, то відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України судові витрати, здійсненні позивачем, просуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З оглядом на лист роз'яснення Вищого Адміністративного суду України від 21.11.11 року № 2135/11/13-11 судовий збір який належить повернення на користь особи яка не є суб'єктом вкладних повноважень, та чиї позовні вимоги задоволені, повернення судового збору з Державного бюджету України повинно проводитися шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби із рахунку суб'єкта влад них повноважень-відповідача.
Керуючись статтями 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
Позов Державного підприємства Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр" - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000512301 від 06.09.2011р.
В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідну частину судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 0,58 грн. повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Державний південний регіональний селекційно-племінний центр по конярству "Південьконецентр" шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Очаківської обєднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська
Повний текст постанови
виготовлено та підписано суддею 22.10.2012 року