25 лютого 2013 р. Справа № 903/150/13-г
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" в особі філії ПАТ "Волиньгаз" Ківерцівське управління по газопостачанню та газифікації
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" м. Рожище
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 2 702,12 грн.
Суддя Черняк Л.О.
При секретарі Хомич О.В.
від позивача: Бальбуза Валентина Петрівна - представник за дов. № 2590/06-03 від 12.12.2012 р.
від відповідача: представник в судове засідання не явився
Оскільки представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 - 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" у позовній заяві просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" 2 615,12 грн. - основного боргу, 67,72 грн. пені, 13,54 грн. 3% річних, та 5,23 грн. інфляційних втрат, а також просить стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору.
Заявлені вимоги обґрунтовує наступним.
На виконання договору на розподіл природного газу № RG-p001t товариство надало відповідачу послугу із транспортування природного газу, однак ПАТ "Рожищенський сирзавод" не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих йому послуг, внаслідок чого виникла заборгованість за транспортування природного газу у листопаді-грудні 2012 р. в сумі 2 615,63 грн., яка підтверджується актом прийому-передачі природного газу № RG-00000000098 від 17.12.2012 р., та актом приймання-передачі природного газу № RG-00000000091 від 30.11.2012 р.
Представник позивача позов підтримав повністю.
Із досліджених наявних матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд, -
30.07.2012 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанні та газифікації "Волиньгаз", що здійснює діяльність на підставі ліцензії на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, серія АГ № 507322, та Публічним акціонерним товариством "Рожищенський сирзавод" з другої сторони, було укладено договір на розподіл природного газу № RG-p001t.
Згідно п.1.1 цього договору 1.1. газорозподільне підприємство зобов'язується надати Замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до "Актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін".
Відповідно до п. 1.2 даного договору замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування газу ГРМ у розмірі, у строки та у порядку, передбаченому умовами цього Договору
Згідно п. 4.1. договору розрахунки за послуги з транспортування газу ГРМ здійснюються за тарифом на транспортування газу розподільними трубопроводами за 1000 куб. м., затвердженим для газорозподільного підприємства національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики. Відповідно до постанови НКРЕ України від 28.12.2011 р. № 133 із змінами внесеними згідно з постановою НКРЕ № 423 від 19.04.2012 р. тариф на транспортування за 1000 куб.м. природного газу становить 297,900 грн., крім того ПДВ - 59,580 грн., всього 357,480 грн. з ПДВ.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу на період передоплати за 1 (один) місяць.
Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток тарифу, визначеного на наступний період передоплати, на плановий обсяг газу по кожному об'єкту Замовника або його споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про тариф на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати, Замовник розраховує суму платежу за тарифом, що діяв у попередньому місяці.
У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період Замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.
У разі переплати за фактично протранспортований газ, сума переплати зараховується Газорозподільним підприємством у рахунок оплати послуг з транспортування газу ГРМ на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок Замовника на його письмову вимогу.
У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Замовник здійснює оплату додатково заявлених обсягів транспортування газу в п'ятиденний термін після збільшення цього обсягу в установленому порядку.
Пунктом 4.6. договору передбачено, що оплата послуг за транспортування газу ГРМ за цим Договором здійснюється Замовником виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Газорозподільного підприємства, при цьому, якщо Замовник замовляє послуги для власних споживачів, він надає Газорозподільному підприємству реєстр споживачів (додаток № 4 "Реєстр споживачів замовника") та їх обсяги транспортування газу, за які здійснена оплата.
Позивач свої зобов'язання виконав в грудні, листопаді 2012 р. Виконав зобов'язання на загальну суму 2615,63 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природнього газу від 30.11.2012 р. та 17.12.2012 р. (а.с. 15)
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України, обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
У відповідності із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом в цілому або частково не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.
Як встановлено, цивільні права та обов'язки у сторін виникли на підставі договору на розподіл природного газу від 30.07.2012 р., який є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Однак, відповідач, взяте на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару не здійснив, станом на день розгляду спору по суті його заборгованість становить 2 615,63 грн.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 2 615,63 грн. підставна та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно пункту 6.2 договору сторони прийшли згоди, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього договору із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачуються суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивач просить суд стягнути з відповідача, окрім загальної суми заборгованості, пеню в сумі 67,72 грн., 3% річних в сумі 13,54 грн., та інфляційні втрати в сумі 5,23 грн.
Дані нарахування судом перевірено, і встановлено наступне.
Згідно ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р № 01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Позивачем рівень інфляції за листопад 2012 р. не нараховувався, оскільки рівень інфляції був менше 100% за даний період. Перерахувавши штрафну санкцію з урахуванням рівня інфляції, суд встановив: за листопад та грудень 2012 р. сума на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних втрат, становить 2,61 грн., які підлягають до сплати.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору/
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.
Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати) згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.
Керуючись статтями 526, 625, 655 ЦК України, статтями 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" (вул. Чайковського, 20, м. Рожище, Рожищенський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 00444694) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" в особі філії Ківерцівського управління по газопостачанню та газифікації (вул. Матросова, 9, м. Ківерці, Волинська область, код ЄДРПОУ 21749086) - 2 615,63 грн. основного боргу, пеню в сумі 67,72 грн., 3% річних в сумі 13,54 грн., та інфляційні втрати в сумі 2,61 грн.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" в особі філії Ківерцівського управління по газопостачанню та газифікації понесені позивачем витрати при сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн.
4. В решті позову про стягнення 2,62 грн. відмовити.
Повний текст рішення складено
та підписано 28.02.13
Суддя Л. О. Черняк