Справа № 815/377/13-а
26 лютого 2013 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
за участю секретаря - Рачкова О.І.,
сторін:
представник позивача - Козачишин О.В. (по довіреності)
представник відповідача - Цуркан І.П. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ладаекспорт-Юг» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 261378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.,
З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ладаекспорт-Юг» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 261378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.
В судовому засіданні 26.02.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправним та в частині скасування податкового повідомлення-рішення №000003 від 08.01.2013 року зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими. Податкове повідомлення - рішення №000003 від 08.01.2013 року підлягає скасуванню в частині, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважає, що воно винесено незаконно, пославшись на обставини зазначені у позовній заяві (а.с. 2-6).
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснивши, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірним з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с.94-96). Також зазначив, що перевірка проведена та порушення встановлені відповідно до вимог діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.
Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7,8,10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Ладаекспорт-Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 року., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 рр., за результатами якої складено Акт 4945/22-1/14309994 від 21.12.2012 року (а.с.9-28).
В акті перевірки зроблено висновок про те, що товариством порушено:
1. п.135.1 ст.135, п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.138.8.2. п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2012 року у сумі 203776 грн. і заниження податку на прибуток за 9 місяців 2012року на суму 572 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 р. на суму 572 грн.;
2. п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7. Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями та п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України 1 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) у період діяльності з 01.09.2009 року по 30.09.2012 року TOB «Ладаекспорт-Юг» внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 263077 грн. у тому числі: Листопад 2009 року - 200 грн.; Грудень 2009 року - 350 грн.; Січень 2010 року - 344 грн.; Лютий 2010 року - 163 грн.; Березень 2010 року - 461 грн.; Липень 2010 року -32 грн.; Гру день 2010 року - 30 грн.; Березень 2011 року-51993 грн.; Квітень 2011 року - 79518 грн.; Травень 2011 року - 30134 грн.; Червень 2011 року - 99733 грн.; Травень 2012 року - 50 грн.; Серпень 2012 року - 69 грн.
3. Не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб, чим порушено вимоги пп.168.1.1. п.168.1 статті 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, донараховано грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4392грн.
На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №000003 від 08.01.2013 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263077 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 425,75 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням частково, товариство з обмеженою відповідальністю «Ладаекспорт-Юг» оскаржило його у судовому порядку.
Оцінюючи оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про його протиправність та задоволення позовних вимог ТОВ «Ладаекспорт-Юг» з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем за результатами перевірки прийнятий Акт 4945/22-1/14309994 від 21.12.2012 року, але з висновками цього Акту посадові особи позивача були не згодні частково. Таким чином, обставини зазначені в акті перевірки не є підтвердженими відповідачем, а тому згідно з положеннями ч.2 ст.71 КАС України вказані в акті обставини, з якими не згоден позивач, повинні доводитись відповідачем під час офіційного з'ясування обставин справи.
Відповідно до заперечень відповідача (а.с.94-96), висновки акту ґрунтуються на тому, що на думку відповідача, підприємством віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на підставі факсових копій податкових накладних, отриманих від TOB „Автосоюз'", а саме, за березень 2011 року, податкова накладна від 09.03.2011 року № 442 на загальну суму 311958 грн., в т.ч. ПДВ- 51993 грн. , за квітень 2011 року податкова накладна від 12.04.2011 року № 722 на загальну суму 301245 грн.. в т.ч. ПДВ - 50207,50 грн., податкова накладна від 28.04.2011 року № 1732 на загальну суму 175863 грн., в т.ч. ПДВ-29310,50 грн., за травень 2011 року податкова накладна 13.05.2011 року № 655 на загальну суму 180802 грн., в т.ч. ПДВ-30133,67 грн., за червень 2011 року податкова накладна від 24.06.2011 року № 1479 на загальну суму 302211 грн.. в т.ч. ПДВ - 50368,50 грн., податкова накладна від 24.06.2011 року № 1480 на загальну суму 296185 грн., в т.ч. ПДВ-49364,17 грн.
З вищезазначеним твердженням відповідача суд не погоджується виходячи з наступного, як зазначено в акті перевірки, позивачем порушено п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7. Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями та п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України 1 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме не надання позивачем в ході перевірки оригіналів податкових накладних по господарських операціях із ТОВ «Автосоюз».
Пунктами 201.1, 201.4 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Судом встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ «Ладаекспорт-Юг» є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, торгівля автомобілями та легковими засобами, оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, установлення та монтаж машин і устаткування, складське господарство (а.с. 41).
Як зазначено в акті перевірки, в порушення п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, підприємством віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, згідно факсових копій податкових накладних, отриманих від ТОВ «Автосоюз» на загальну суму 261 378 грн.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6.ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент отримання спірних податкових накладних та формування податкового кредиту) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Судом встановлено, що на момент проведення податковим органом перевірки суми ПДВ по операціям з TOB «Автосоюз», які включені до складу податкового кредиту березня-червня 2011 року були підтверджені відповідними податковими накладними, отриманими у звітних податкових періодах, що підтверджується реєстрами отриманих податкових накладних (а.с.50-62). Як пояснив директор підприємства, перевірка проводилась більше місяця: з 5.11 по 14.12.2012 року. Протягом цього періоду податкові накладні були в наявності, неодноразово надавались представникам відповідача, а особисто директор не уповноважував головного бухгалтера стверджувати про їх відсутність.
Крім того, позивачем ТОВ «Ладаекспорт-Юг», в судовому засіданні були надані два екземпляри оригіналів податкових накладних по господарських операціях із контрагентом ТОВ «Автосоюз» за перевіряємий період, з яких перші екземпляри зберігались у бухгалтерському обліку підприємства та залучені до матеріалів справи, а другі були запитані повторно у контрагента за ініціативою позивача (а.с. 102-107).
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.
Стосовно порушення позивачем пп. 7.4.5. п 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1., п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по господарських операціях із ТОВ «Автосоюз», суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом :звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягаютъ включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно з п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
Як встановлено судом, на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Автосоюз», вказане підприємство були зареєстровано як платник податку на додану вартість, а отже відповідно до ст. 9 Закону про ПДВ мало право виписувати податкові накладні.
ТОВ «Ладаекспорт-Юг» діяло виключно в рамках закону України «Про податок на додану вартість» і включало ПДВ до податкового кредиту за першою з подій - за датою отримання податкової накладної.
Таким чином, суд вважає правомірним включення до складу податкового кредиту за період з березня по червень 2011 року суму грошових коштів у розмірі 261378,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Ладаекспорт-Юг» правомірно включило до складу податкового кредиту з ПДВ суму грошових коштів, а тому немає підстав для збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 261378 грн.
З огляду на наявні в справі докази, суд вважає висновки податкового органу в акті перевірки не обгрунтованими, які не відповідають реальним обставинам справи, та спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС не надано доказів правомірності та обґрунтованості зробленого в оскарженій частині висновку, викладеного в акті перевірки 4945/22-1/14309994 від 21.12.2012 року, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Ладаекспорт-Юг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС №000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 261378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн., які винесені на підставі зазначеного акту перевірки.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ладаекспорт-Юг» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС №000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування податкового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Ладаекспорт-Юг» з податку на додану вартість в сумі 261378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 28 лютого 2013 року
Суддя Бутенко А.В.
.