18 лютого 2013 року справа № 5020-1029/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
(вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011)
до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22 Севастопольської міської Ради
(вул. Хрюкіна, 10, м. Севастополь, 99055)
про стягнення 50 200,00 грн,
представники сторін - не з'явилися;
Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради про стягнення 50 200,00 грн у тому числі: 40 000,00 грн - штраф, 10 200,00 грн - пеня.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафу та пені, нарахованої на підставі частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в доход Державного бюджету, обґрунтовуються несвоєчасною сплатою Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/16-12-РШ від 14.06.2012.
Ухвалою від 17.09.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
У пункті 20.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» передбачено, що якщо під час розгляду справи за позовом органу Антимонопольного комітету України про стягнення сум штрафу та/або пені відповідно до рішення такого органу господарським судом буде з'ясовано, що у розгляді іншого господарського суду знаходиться справа зі спору про визнання даного рішення недійсним, то господарський суд, який розглядає справу за позовом органу Антимонопольного комітету України, згідно з частиною першою статті 79 ГПК України зупиняє провадження у ній до вирішення іншим господарським судом іншої із зазначених справ.
Ухвалою від 25.10.2012 провадження у справі №5020-1029/2012 зупинено до вирішення справи №5020-1101/2012 за позовом Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22 "Севастопольської міської Ради до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/16-12-РШ від 14.06.2012.
Ухвалою суду від 04.02.2013 провадження у справі поновлено, в порядку частини третьої статті 79 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначений у судовому засіданні.
Позивач явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечив, до початку розгляду справи надав клопотання за вих. №9/173 від 15.02.2013 про розгляд справи без участі його представника (вх. №1486/13 від 18.02.2013).
Відповідач явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 04.02.2013 не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.02.2013 (арк.с.43)).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради є: вул. Хрюкіна, 10, м. Севастополь, 99055 (арк.с.20-21).
Копія ухвали була надіслана судом відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що строк розгляду справи спливає, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
У зв'язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд
Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.06.2012 № 27/16-12-РШ (арк.с.7-15) визнано, що Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22» Севастопольської міської Ради є суб'єктом господарювання, якій протягом періоду з 01.01.2011 по 31.12.2011 та з 01.01.2012 по 31.03.2012 займав монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території району обслуговування у Ленінському районі міста Севастополя із часткою 100 відсотків. Визнано дії Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на умовах, які не узгоджені належним чином сторонами (надавачом та споживачем послуг), та створює передумови ущемлення інтересів та реалізації законних прав споживачів послуг, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", і яке кваліфікується відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як зловживання суб'єктом господарювання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території району обслуговування, яке було б неможливим за умовами існування значної конкуренції на ринку.
Цим же рішенням на Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22» Севастопольської міської Ради накладений штраф у розмірі 40 000,00 грн та постановлено привести порядок укладання зі споживачами договорів з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій відповідно до вимог чинного законодавства.
Супровідним листом за вих. № 8/913 від 21.06.2012 рішення від 14.06.2012 № 27/16-12-РШ спрямовано на адресу Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради та отримано ним 23.06.2012 (арк.с.16-17).
Несплата штрафу, застосованого відповідно до рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.06.2012 № 27/16-12-РШ Ш, та пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу, виходячи з суми штрафу у сумі 40 000,00 грн за період з 28.08.2012 по 13.09.2012 у сумі 10 200,00 грн, стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлено статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", частиною першої якої передбачено, що рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Згідно частини другої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно положень статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
З матеріалів справи вбачається, що копія рішення № 27/16-12-РШ від 14.06.2012 про накладення штрафу була отримана відповідачем 23.06.2012, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с.17).
Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22" Севастопольської міської Ради звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 7/16-12-РШ від 14.06.2012 у справі № 27/03-12.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 27.12.2012 у справі №5020-1101/2012 у задоволенні позову Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22" Севастопольської міської Ради до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/16-12-РШ від 14.06.2012 відмовлено повністю. Зазначене рішення сторонами не оскаржено та набрало законної сили.
Судом встановлено, що штраф у розмірі 40 000,00 грн відповідачем у визначений законом строк сплачений не був.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення зазначеного, докази сплати штрафу на дату розгляду справи відповідачем не представлені.
Таким чином, сума застосованого штрафу в розмірі 40 000,00 грн підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, частиною п'ятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Згідно з пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» (далі - Постанова Пленуму) нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу.
Пунктом 20.2 Постанови Пленуму визначено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Позивачем було нараховане відповідачу пеню за період з 28.08.2012 по 13.09.2012 (виходячи з суми несплаченого штрафу в розмірі 40 000,00 грн.) у розмірі 10 200,00 грн, виходячи з розрахунку (0,015 х 40 000,00 грн х 17 днів) (арк.с.4).
Беручи до уваги, що розгляд справи про оскарження рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу тривав з 03.10.2012 по 27.12.2012, суд визнав вимоги позивача про стягнення суми пені за період з 28.08.2012 по 13.09.2012 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі - 10 200,00 грн.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене, з відповідача до Державного бюджету підлягає стягненню 50 200,00 грн, з яких: 40 000,00 грн - штраф, 10 200,00 грн - пеня.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а позивач звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22 Севастопольської міської Ради (вул. Хрюкіна, 10, м. Севастополь, 99055, код ЄДРПОУ 20667456, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) до Державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, р/р 31110106700007, код ЄДРПОУ 38022916, ГУДКСУ у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу: 21081100) 50 200,00 грн, у тому числі: 40 000,00 грн - штраф, 10 200,00 грн - пеня.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22 Севастопольської міської Ради (вул. Хрюкіна, 10, м. Севастополь, 99055, код ЄДРПОУ 20667456, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету м. Севастополя (одержувач: Державний бюджет м. Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, р/р 31215206783001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір в розмірі 1 609,50 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25.02.2013.
Суддя підпис О.О. Єфременко