копія
28 лютого 2013 р. Справа № 818/821/13-a
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
Державна податкова інспекція у м. Сумах звернулась до суду з позовом, в якому просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач більше ніж один рік не подає до податкового органу податкову звітність.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.9).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 та зважаючи на норми ст. ст. 35, 40 КАС України, вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Згідно ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" одним із випадків припинення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ч. 2. ст. 46 зазначеного Закону підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є: визнання фізичної особи-підприємця банкрутом; провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Однак, для постановлення законного та обґрунтованого судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, суд повинен встановити факт реєстрації такої фізичної особи підприємцем.
Належними доказами, що підтверджують факт державної реєстрації фізичної особи, яка зареєстрована підприємцем є: свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження державної реєстрації відповідача суб'єктом підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Ухвалою від 11.02.2013 року суд зобов'язував позивача надати докази реєстрації ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем (а.с.6).
Однак вимоги зазначеної ухвали виконані не були, докази реєстрації ОСОБА_1 підприємцем не були надані суду.
Згідно ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не було доведено обставини, на які він посилається в своєму адміністративному позові та не надано належних доказів на їх підтвердження.
Стосовно наданої ДПІ у м. Сумах довідки про неподання звітності та відсутність заборгованості, суд звертає увагу позивача на те, що дані документи не підтверджують факту реєстрації ОСОБА_1 підприємцем, а відповідно до статті 67 Конституції України всі зобов'язані сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, крім того всі громадяни повинні знаходитись на податковому обліку.
Враховуючи вищевикладене та те, що на момент розгляду справи докази реєстрації ОСОБА_1 приватним підприємцем в матеріалах справи відсутні, вимоги ухвали суду щодо надання таких доказів позивачем не виконані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.М. Гелета
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Гелета