01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" лютого 2013 р. Справа № 911/689/13-г
Суддя Ярема В.А. перевіривши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савхоз»
до Публічного акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод»
про визнання договорів недійсними
Встановив:
27.02.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Савхоз» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 10.10.2011р., 15.10.2011р., 30.10.2011р., 02.11.2011р., 05.11.2011р.
Перевіривши позовні матеріали суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зазначеної позовної заяви з підстав п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом позову є вимога про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між відповідачем та фізичними особами-громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Пунктом 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК України).
Пунктом 1 ч. 1 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
З огляду на приписи ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Статтею 179 Господарського кодексу України унормовано, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Водночас, оскільки договори оренди землі, вимоги про визнання яких заявлені в межах даного спору, укладені між відповідачем, як юридичною особою, та фізичними особами-громадянами, які не є господарюючими суб'єктами, та, відповідно, породжують для сторін виключно цивільні права та обов'язки, суд дійшов висновку, що спірні правочини не є господарськими договорами у розумінні ст. 179 ГК України.
Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, виходячи з аналізу суб'єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви ТОВ «Савхоз» в порядку п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки останнім заявлено вимогу про визнання недійсними не господарських, а цивільно-правових договорів, що свідчить про непідвідомчість даної справи господарським судам України у розумінні ст. 12 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 86, п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суд
Ухвалив:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Савхоз» у прийнятті позовної заяви до Публічного акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» про визнання договорів недійсними.
Суддя В.А. Ярема