Постанова від 28.02.2013 по справі 1570/7558/2012

Справа № 1570/7558/2012

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Каракаш Ю.І.

за участю сторін:

від позивача, представник - Бевз О.В., за довіреністю

від відповідача, представник - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 6973,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася Балтська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 6973,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 наявна непогашена перед бюджетом заборгованість з орендної плати за землю за період з вересня по листопад 2012 року включно на загальну суму 6973,38 грн., яка виникла внаслідок несплати грошових зобов'язань, самостійно визначених ним у декларації з плати за землю на 2012 рік, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості у судовому порядку.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток (а.с.40-42).

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2, 28.02.2000 року був зареєстрований виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області в якості фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.4), та перебуває на обліку у Балтській міжрайонній державній податковій інспекції Одеської області Державної податкової служби, що підтверджується повідомленням про взяття на облік за неосновним місцем обліку (а.с.6).

Судом встановлено, що згідно з даними облікової картки станом на 05.03.2013 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 наявна непогашена перед бюджетом заборгованість з орендної плати за землю у сумі 6973,38 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань, самостійно визначених ним у декларації з плати за землю на 2012 рік.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктами 16.1.4 ч. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. п. 59.1, 59.3, ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надсилалися на адресу відповідача в порядку встановленому п.п. 59.1, 59.3, ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога, яка належним чином була отримана відповідачем (а.с. 19-20), доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку або сплати податкового боргу, суду не надано.

Відповідно до пп. 4.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані представником позивача у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості з орендної плати за землю у сумі 6973,38 грн. має бути стягнута на користь Державного бюджету України в судовому порядку.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 2, 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, відповідно до положень Податкового кодексу України та керуючись ст. ст. 2,4, 69,71, 94,158,160, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 6973,38 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) суму податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 6973,38 грн. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні 38 копійок) на р/рахунок 33212815700058, одержувач - УДКСУ в Балтському районі Одеської області, код ЄДРПОУ 37343087, банк одержувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО банку 828011, код платежу - 13050525.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 28 лютого 2013 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Попередній документ
29630891
Наступний документ
29630895
Інформація про рішення:
№ рішення: 29630893
№ справи: 1570/7558/2012
Дата рішення: 28.02.2013
Дата публікації: 01.03.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: