"06" вересня 2011 р.справа № 2а-1126/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Пікос А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Упрпвління пенсійного фонду в м. Енергодарі Запорізької області
на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 25 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Упрпвління пенсійного фонду в м. Енергодарі Запорізької області
про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
11 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Упрпвління пенсійного фонду в м. Енергодарі Запорізької області (далі-відповідач), де просила визнати неправомірними дії відповідача, зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до ст. ст. 40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 червня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік.
Відповідач заперечував проти позову та просив суд в задоволенні позову відмовити.
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 25 березня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії відповідача неправомірними, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком з 14 серпня 2010 року відповідно до ст. ст. 40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2009 рік.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком.
У відповідності з ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ( з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року), у разі продовження пенсіонером після призначення пенсії працювати, він має право на перерахунок пенсії, з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Отже, вказаним Законом передбачено, що право на перерахунок виникає за умови, якщо після призначення пенсії особа відпрацювала не менше двох років.
Згідно з ч.1 ст.40 названого Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р.
Відповідно п.1 ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись у відповідності до положень ч.4 ст.42 та ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чинних на час виникнення спірних правовідносин ( з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року).
Оскільки вищевказані статті Закону № 1058 у чинній редакції після рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року, не у повній мірі передбачають порядок проведення перерахунку пенсії на зазначених підставах, суд першої інстанції вірно послався на положення підпункту третього пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», у якому чітко передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені у частині першій статті 40 Закону ( № 1058), із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону, враховується для обчислення пенсії , за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Іншого нормативно-правового акту, який би регулював спірні правовідносини, а саме, визначав порядок проведення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст. 42 та ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на даний час не приймалось.
Вказана Постанова Кабінету Міністрів України дійсна і на теперішній час та не протирічить положенням ч.4 ст. 42 та ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що діяли на час виникнення спірних правовідносин.
Колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески .
Посилання відповідача у запереченнях проти позову та в апеляційній скарзі на те, що вони керувались роз'ясненнями, викладеними у спільному листі Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 року №20/0/18-09/039 та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №4096/02-01, відповідно до яких перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до п.п.3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»проводяться із застосуванням показника заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та визнається колегією суддів безпідставним, оскільки такі роз'яснення протирічать змісту п.п.3 ч.11 вищевказаної постанови, де прямо передбачено що заробітна плата обчислюється з урахуванням показника за календарний рік, що передує перерахунку пенсії (розпорядження про перерахунок пенсії прийняте у 2010 році, отже, попереднім роком є 2009 рік).
Більш того, застосування положень листа-роз'яснення, який протирічить нормам ч.4 ст. 42 та ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та п.п. 3 ч.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»не узгоджується з положеннями ч.4 статті 9 КАС України.
Виходячи з принципу законності, що стверджує пріоритетність законів над підзаконними актами, висновок суду про обов'язок відповідача перерахувати позивачці пенсію із застосуванням показника середнього заробітку працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум є обґрунтованим та вірним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Упрпвління пенсійного фонду в м. Енергодарі Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 25 березня 2011 року по справі № 2а-1126/11 -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: А.В. Суховаров